Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка не припинив навчати студентів, попри те, що розташований за десять кілометрів від кордону з Росією.
24 лютого 2022 року бойові дії розпочалися на околиці Глухова, – розповідає проректор закладу Григорій Луценко. Тож про початок війни студенти дізнались одними з перших.
«О четвертій ранку тривога підняла студентів, які були в гуртожитку, багато іноземних студентів, для яких це взагалі було страшним шоком. Життя розділилося навпіл: «до» й «після». Сльози на очі навернулися, коли наші хлопці повернулися і зайшли в місто. З того моменту університет став осередком українськості. Ворог розташовується за 10–12 кілометрів від нас, щодня ми чуємо звуки вибухів у прикордонних селах», – розповідає Григорій.
Нині навчання в університеті – дистанційне. Водночас заклад має велику кількість укриттів, які дозволяють безпечно проводити зустрічі зі студентами. Додатковим захистом для них слугують і потужні стіни старовинних будівель університету.
«У нас навчається орієнтовно 2000 студентів, ми 148 з половиною років готували вчителів і маємо надію, що ще, як мінімум, 150 років їх готуватимемо. Навчання відбувається в дистанційному форматі. Ми – у 25-кілометровій зоні – у зоні артилерійському обстрілу, а тому лише дистанційна форма. Безумовно, ніхто не відмовляє студентам у необхідності спілкуватися наживо. Ми завжди раді виділити аудиторію, де викладач попрацює індивідуально зі студентом, але безумовно, усі заходи безпеки виконуються», – говорить Григорій.
Третьокурсник Арсен Конопля розповідає, що студенти з інших міст університет не відвідують, а студенти-глухівчани кілька разів на тиждень збираються в закладі. Цього разу вони з одногрупниками дивилися фільм в університетському укритті.
«Спільно з виховним відділом організували показ фільму в сховищі для студентів-глухівчан. Дивимось фільми україномовні, не завжди розважальні, бо розуміємо, що триває війна. Знаходимо час, щоби поспілкуватися, обговорити проблеми та про навчання, звичайно. Хочеться якнайшвидше повернутися до очного навчання, сумую за викладачами, своєю студентською компанією – студенти це круті люди, насправді», – впевнений Арсен.
А ще при університеті діє волонтерський осередок. Керівник виховного відділу Ольга Вишник розповідає, що запрацював він на четвертий день повномасштабного вторгнення. Й об’єднав не лише колектив університету, а й багато небайдужих мешканців міста.
Окрім збору продуктів для військових та виготовлення окопних свічок, тут плетуть різні види маскувальних сіток. Особливо університет пишається сітками з ненаркотичної коноплі.
«Ми зрозуміли, що ця сітка не світиться і є універсальною для будь-якого сезону. Більше таку сітку потребують хлопці в районі Соледара, Бахмута, Херсона. Бо що влітку, що весною такий колір їх місцевості, вона ідеально підходить і для лісистої місцевості. Тобто сітка настільки універсальна, що на неї величезна черга. У Глухові та районі вирощується така продукція. Глухів славиться ненаркотичними коноплями, а тому доступ у нас є повною мірою, матеріалів вистачає», – завершує Ольга.
Слідкуйте за нами у соцмережах: Telegram, Facebook, Instagram.
