Глухів часто називають столицею вітчизняного коноплярства. Місто відоме тим, що тут вперше у світі вивели сорт так званих ненаркотичних конопель.
Нині в Глухові діє Інститут луб’яних культур, який розробив спеціальний сорт, завод «Десна Ленд», який переробляє насіння коноплі, та підприємство «Linen of Desna», яке працює з перероблюванням конопляних волокон. З конопель можна робити олію, печиво, мотузки, ліки та ще багато чого.
Тож як Глухову вдалося стати містом конопель?
Крок № 1. Вивести потрібний сорт конопель
Місцевий Інституту луб’яних культур створили 90 років тому. Спочатку він займався селекцією високопродуктивних сортів конопель, які були дозволені та широко використовувалася у виробництві.
Приміщення інституту
Однак у 70-х роках ця рослина потрапила під заборону у всьому світі. Адже науковці довели, що вона містить наркотичні речовини.
Тоді фахівці Глухівського інституту луб’яних культур розпочали роботу над виведенням сорту конопель, що не містив би наркотичні речовини і який би дозволили вирощувати. Ці дослідження завершились успіхом. І саме науковці Глухова вивели перший ненаркотичний сорт конопель у світі – ЮСО 31.
«У 1976 році над ним розпочалися роботи й за десять років у нас уже був вихід-сорт. Нині цей сорт вважається лідером у всьому світі, є міжнародним стандартом зі швидкості дозрівання, продуктивності та ненаркотичності», – розповідає старша наукова співробітниця Інституту луб’яних культур Ірина Лайко
Досягнення місцевих науковців дали змогу відродити місцеві підприємства з перероблення коноплі.
Крок № 2. Відкрити підприємство з перероблювання
Так з'явилася компанія «Десна Ленд», яка вже тепер спеціалізується на перероблюванні насіння конопель, льону та гарбуза.
Фінансова директорка компанії «Десна Ленд» Олена Демішева пригадує, як у 2007 році заходила на зруйнований глухівський завод, який містяни називали «пеньказавод».
«Це були руїни. Вхід був підпертий палицею і всі боялися туди заходити. А тепер там повністю реставроване виробництво, завезені іноземні лінії. Коли ми поставили на ноги «Linen of Desna», то колишній мер Мішель Терещенко вирішив продовжити розвивати заводи. Тож ми купили харчовий комбінат. Один із цехів, який раніше виготовляв сидр, переобладнали під завод олій», – розповідає Олена Демішева.
Тепер «Десна Ленд» займається комплексним перероблюванням насіння коноплі, льону та гарбуза. З нього отримують олії холодного віджиму, протеїни, борошно та клітковину – це основна продукція. А з них виробляють печиво, корисні хлібці, цукерки та батончики.
Завод «Десна Ленд» не зупинився під час війни. Хоч і був змушений більш ніж утричі скоротити виробництво. Нині тут уже нарощують випуск продукції.
Крок № 3. Відкрити завод із перероблювання конопляних волокон
Під час війни не зупинилося і виробництво на підприємстві з перероблювання конопляних волокон. Директор «Linen of Desna» Сергій Кургалін розповідає, що попит на продукцію лише зріс.
Підприємство займається перероблюванням трести коноплі, з якої виробляється волокно, а вже з волокна – шпагат та мотузки. До слова, конопляним шпагатом можна як перев’язувати промисловий вантаж, так і підв’язувати помідори, коли ті розростаються.
«На жаль, ми працюємо лише сезонно, на скільки маємо сировини. Наприклад, нині, взимку, наша сировина – на полях. Ми будемо збирати її в березні-квітні. А в травні, сподіваюся, повноцінно запрацюємо, виробимо волокно. Тоді як підприємство в Марчихиній Буді буде його перероблювати на шпагат. Попит є. Адже у зв’язку з бойовими діями немає постачання джгута з-за кордону. Тому багато покупців перейшли на продукцію місцевих виробників», – зазначає Сергій Кургалін.
Якби закон дозволяв, можна було б перероблювати коноплі на медикаменти
Ще одним напрямом перероблювання ненаркотичних конопель є виробництво медичних препаратів. Однак в Україні це поки що заборонено законодавством.
«Окрім наркотично активних компонентів, які справді спричиняють різноманітні психозні стани, у коноплі міститься 400 канабіноїдів. Вони мають різноманітні корисні властивості. Деякі мають протизапальний ефект, деякі – заспокоюють нервово-паралітичні захворювання. Деякі не дають розвиватися раковим пухлинам. Однак ми не маємо права проводити такі дослідження. У світі ж багато країн це використовують. І наші сорти їм ідеально підходять», – розповідає старша наукова співробітниця Інституту луб’яних культур Ірина Лайко.
Поки наукова установа вирощує лише ненаркотичні коноплі та забезпечує ними не лише Україну, а й інші країни. Для цього щорічно засаджують 150–200 гектарів. Водночас минулого року ці поля опинилися в зоні артилерійських обстрілів. Тож засіювати їх – подекуди небезпечно. Однак засіяти коноплями інші площі аграрії не можуть. Це заборонено законом.
Слідкуйте за нами у соцмережах: Telegram, Facebook, Instagram.
