Її робочий простір – окрема квартира, де є стелажі з подарунковими коробками, кошиками, стрічками, шпажками для продуктів і ще купою різних дрібниць. У її шафах – сухофрукти, шоколадні цукерки та вино.
Тетяна Круть робить їстівні букети. Вони зайшли на український ринок декілька років тому й зайняли стабільне місце в індустрії подарунків. Людей, які створювали продуктові композиції, почали називати фуд-флористами.
І хоча їхня робота нині дуже популярна й тісно пов’язана зі святами, свого свята українські майстри не мають. Найбільш підхожа дата, коли їх можна привітати, – день флориста. Його відзначають 31 березня.
Про фуд-флористику, її метаморфози та особливості, вподобання містян і роботу під час війни ми розпитали Тетяну Круть. Вона першою в Глухові почала створювати смачні букети.
Про початок роботи, букет-борщ та закупки в місцевих крамничках
Виготовляти їстівні букети Таня почала п’ять років тому – у лютому 2018-го. До цього дівчина займалася комерційними фотографуванням. Взимку замовлень було мало, а вільного часу – вдосталь.
«Я не знала, чим себе розважити. У мережі натрапила на фото їстівного букета і вирішила створити щось подібне. Для початку купила найдоступніші фрукти – груші та яблука. Із них зробила композицію та запостила у своїх соцмережах. За кілька тижнів з’явилися перші замовники. І почалося», – згадує фуд-флористка.
Спеціальних курсів, де б навчали працювати з їстівними композиціями, в Україні тоді не було. Подібні школи існували лише в росії, тому Таня все опановувала сама. Надихалась ідеями інших фуд-флористів, повторювала техніки, якщо щось не виходило – переробляла кілька разів.
Глухівчани швидко вподобали смачні букети. Фруктові та зефірні композиції почали замовляти до свят. Щоб клієнтів більшало, Таня старалася вигадувати цікаві ідеї. Так з’явився «вірусний» букет із буряка, капусти, цибулі, моркви та інших овочів.
«Зробила його, щоби привернути увагу до своєї справи. І це спрацювало! Люди активно реагували на букет у соцмережах. Клієнтів побільшало, а із композиції я зварила борщ», – розказує Таня.
Перші закупки Таня робила в місцевих крамницях. Продавчині спочатку не розуміли, навіщо одній дівчині стільки продуктів.
«Цікаво було із закупкою алкоголю для тематичних букетів. Я могла кілька разів на день прийти в магазин і щоразу взяти пляшку вина, коньяку чи кілька банок пива. Продавці трималися, а потім почали питати, для чого мені стільки. Я пояснювала їм чим займаюся, показувала роботи», – говорить фуд-флористка.
Згодом продавці стали не лише відпускати Тані інгредієнти для букетів, а й купувати в неї готові композиції.
Нині створення букетів для Тані – це налагоджений процес. Сухофрукти вона замовляє партіями до ста кілограмів, має запаси алкоголю та шоколаду. Дівчина знає, де краще купити свіжі фрукти та квіти.
Про моду на букети, вподобання глухівчан і найцікавіші замовлення
Ті різновиди букетів, із яких Таня починала, зараз уже не настільки актуальні. За роки тенденції змінилися. Люди віддають перевагу подарункам із запакованих інгредієнтів і квітів – такі можна відправити поштою чи довше зберігати.
Однак деякі речі у фуд-флористиці залишаються нерушимими.
«Чоловікам, як і раніше, замовляють композиції із міцним алкоголем, м’ясом, горішками, сиром. Рідше – щось із сухофруктів. Для жінок обирають цукерки, шампанське, каву та квіти. Для дітей – шоколад і свіжі фрукти», – пояснює Таня.
Є букети, що вирізняються серед інших. Це – композиції-гіганти діаметром у пів метра, букети у формі бургера чи із суші.
Одна з найвідоміших Таніних робіт – жартівливий букет із ліків. Він «вистрілив» у період пандемії кілька років тому.
«Я зробила його на подарунок подрузі й не очікувала нічого такого, а через деякий час фото цього букета було в безлічі тематичних груп. Люди почали його активно замовляти раз на кілька днів», – ділиться спогадами майстриня.
Про попит на букети та творче вигорання
На початку шляху у фуд-флористиці Таня думала, що ця справа проживе кілька років і набридне клієнтам. Але із часом попит лише ріс.
Композиції замовляли люди з інших міст Сумщини, а згодом – різних областей України. Цього року букети глухівчанки поїхали до українців за кордон.
«Бувають і вільні дати, коли замовлень немає добу чи дві. Але навіть у несвятковий період я можу створювати шість букетів на день. Зі святами – окрема історія. Я намагаюся робити все по максимуму, тому беру багато замовлень. Коли люди пишуть, що їм треба привітати рідних, бо самі вони далеко, мені важко відмовити», – ділиться Таня.
Як результат – 200 букетів до Міжнародного жіночого дня. Над ними фуд-флористка працювала тиждень: не виходила зі студії із восьмої години ранку до одинадцятої ночі.
Після пікових моментів, зізнається Таня, у неї починається період повного виснаження.
«Кілька років тому таке траплялося рідше, бо хотілося створювати та пробувати нове. Із роками та тисячами замовлень вигадувати ідеї ставало складніше. Коли я розумію, що починаю працювати без натхнення, то зупиняюся, влаштовую собі вихідні від роботи, соціальних мереж та постійного спілкування», – пояснює дівчина.
Такий формат відпочинку дає сил майстрині працювати далі.
Про плагіат, комунікацію фуд-флористів та конкурентів
Близько трьох років тому, згадує Таня, українські фуд-флористи активно спілкувалися між собою в чаті в Telegram. Навіть влаштовували зустріч у Києві. Зараз чат не активний, але комунікація триває за його межами.
«Я підтримую зв’язок із дівчатами, які раніше займалися фуд-флористикою в Маріуполі і Краматорську, майстринями із Сум, Києва та Тернополя. Ми реагуємо на цікаві роботи чи просто питаємо, як справи», – говорить Таня.
Дівчина не любить, коли фуд-флористи називають одне одного конкурентами. Інших майстрів вона вважає колегами. Коли отримує замовлення від сумчан, то рекомендує їм звернутися до знайомої майстрині з обласного центру. Глухівчанам радить місцевих колег, коли сама не може взятися за роботу.
«Навіть у маленькому місті в кожного майстра є свої клієнти та має бути унікальний почерк. Я поважаю чужі роботи, якщо вони не копіюють мої до найменших деталей. Не розумію тих, хто повністю відтворює чужі ідеї. Адже фуд-флористика – це той напрямок, де ти можеш робити все, що завгодно», – вважає Таня.
Про роботу після 24 лютого 2022 року
Торік у лютому, згадує Таня, вона працювала у звичному режимі. Попри неспокійні новини та чутки, приймала замовлення: дві композиції повинна була віддати клієнтам 24-го числа. Великий кошик сухофруктів та шоколадний букет із шампанським – ними замовники хотіли привітати близьких із Днем народження.
«Одну композицію зробила ввечері, а іншу лишила на ранок. Прокинулася, а навколо – війна. Я ще зібралася і відвезла готове замовлення клієнту. Як буде далі – не розуміла», – згадує Таня.
Схожий букет Таня відвозила замовнику 24 лютого
На початку повномасштабної війни Глухів опинився в кільці. Російські війська не зайшли до міста, але зосередилися довкола нього.
Напередодні вторгнення росії фуд-флористка зробила закупку – у студії стояло 70 кілограмів сухофруктів і частина замовлених декоративних коробок. Інша – не доїхала, бо пошту заблокували.
«Я навіть не думала працювати, але 1 березня мені написав один містянин. Він розповів, що зараз далеко й попри все хоче привітати своїх дівчат із 8 березня. Я погодилась, але не думала оголошувати іншим, що буду працювати. Здавалося, зараз усім не до цього. Відновити роботу вмовили рідні», – розказує Таня.
За кілька днів до 8 березня майстриня сповістила містян, що приймає замовлення за мінімальні ціни. Глухівчани активно відреагували – близько ста людей захотіли привітати рідних і друзів.
«Букети треба було зробити за два дні. Встигнути мені допомагав брат. Він зважував сухофрукти та прикріпляв їх на дерев’яні шпажки, а я заповнювала коробки. Ми працювали, як на конвеєрі», – говорить дівчина.
Деякі замовлення Таня розвозила сама. Для цього знайшла єдину на все місто машину таксі, що мала пальне.
«У мене була мапа із сімнадцятьма адресами доставки. Я приїжджала, вручала подарунок отримувачам, плакала разом із ними. Вони не очікували привітань. Деякі букети були з листівками: замовники просили написати фрази, які зрозуміють їхні рідні. Люди читали й казали, що ой, це від моєї донечки, це від мого сина. Це було найемоційніше свято на моїй пам’яті», – ділиться Таня.
Сухофрукти та невеликі запаси солодощів швидко закінчилися, а люди однаково просили зробити букет: хтось хотів привітати маму з Днем народження, хтось – бабусю з ювілеєм. Фуд-флористика в прикордонному місті стала способом для розділених війною родин опинитися поруч.
«Просили зробити хоч що-небудь, аби рідні відчули підтримку. Тоді я ходила нашими магазинами та шукала залишки цукерок, щоб люди отримали невеликий привід для радості під час війни», – каже Таня.
Слідкуйте за нами у соцмережах: Telegram, Facebook, Instagram
