Писанка – один із найдавніших месенджерів українців. Наші пращури дарували одне одному розписані яйця, щоби побажати чогось або привітати зі святами. Для цього на шкаралупі яєць малювали орнаменти, кожен із яких мав певне значення.
Нині українську писанку знають у всьому світі. Пам’ятник їй звели навіть у канадському Веґревілі. На фоні нього в 1978 році фотографувалася британська королева Єлизавета II.
Журналістка Глухів.City поспілкувалася з викладачкою Глухівської школи мистецтв імені Максима Березовського Світланою Грибан. Майстриня розказала, як зробити традиційну писанку до Великодня, які орнаменти та кольори характерні для нашого краю та як зробити натуральні барвники для писанки.
Із чого почати
Щоб зробити писанку для освячення, розповідає пані Світлана, треба узяти сире яйце від домашньої курки (це важливо і далі ми пояснимо, чому так).
Для початку яйце варто добре помити в содовому розчині й повністю висушити. Після – зігріти до температури тіла. Для цього можна покласти яйце під пахву на деякий час. Так робили наші бабусі.
Розпочинати писанкарство варто в гарному настрої.
«Краще робити це вдома в приватній атмосфері, коли ніхто не заважає. Варто заспокоїтися, помолитися і вже тоді братися за роботу», – пояснює майстриня.
Для писанкарства знадобляться свічка, віск та писачок – спеціальний інструмент для нанесення орнаменту. Якщо його немає, то можна використовувати сірник чи будь-який гострий металевий предмет: голку чи перову ручку.
«Раніше писачків не було. Майстрині писали звичайними матеріалами, які можна було знайти в господі. У Глухові користувалися пером: обмочували його в гарячий віск та наносили орнамент. Пера були зручні, бо ними писали ще й у школах», – говорить пані Світлана.
Свічки для писанкарства мають бути з бджолиного воску. Це – натуральний матеріал, який використовують традиційно. Але підійде й парафінова.
Писачок треба розігріти над полум’ям свічки, набрати в нього трохи розтопленого воску та починати наносити орнамент.
Писанкарі-початківці попередньо роблять розмітку олівцем. Проте краще, пояснює пані Світлана, довіритися собі й починати писати інтуїтивно.
«Ти береш яйце, бачиш, як воно має бути поділене, і лінія іде плавно за писачком. Віск виливається через цівочку в інструменті й лінія лягає на поверхню», – розказує майстриня.
Віск моментально застигає на шкаралупі. Під ним після фарбування залишиться натуральний колір яйця.
Орнаменти та кольори: що характерно для Глухівщини
У дохристиянські часи писанки використовували як послання до вищих сил. На яйця наносили орнаменти, що означали прохання чи побажання. Із появою християнства, писанка стала листом до Бога.
Є тисячі орнаментів, які використовують писанкарі. Кожен має певні значення. Наприклад, ромб символізує землю. Ромб із крапкою – засіяну землю.
У наших краях часто малювали зірку – рожу. Вона символізує сонце та тепло. На Глухівщині, розповідає пані Світлана, також були поширені квіткові орнаменти.
«Мене приємно дивує, коли я кажу дітям розписувати яйце так, як вони хочуть, а вони інтуїтивно малюють мотиви, що характерні для нашого регіону. Це ніби генетично передається із покоління в покоління», – говорить майстриня.
Кольори в писанці також мають значення. Жовтий символізує зерно, сонце, багатство, зелений – прихід весни, воскресіння, синій – воду, здоров’я, червоний – любов. А чорний об’єднує та підсилює всі відтінки.
На Глухівщині використовували практично всі кольори. Менш популярним був синій: його радше додавали для певних елементів.
Про барвники для писанки
Щоби пофарбувати писанку для освячення, варто використовувати натуральні барвники. Так робили наші бабусі та прабабусі.
«Це завжди непередбачуваний результат. І це дуже гарно. Бо коли ти робиш писанку, то фактично твориш чудо. Є прогнозоване чудо, коли ти знаєш, що за чим і створюєш копії, а є непрогнозоване. Із рослинними фарбниками – це завжди щось неочікуване», – ділиться пані Світлана.
Практично всі рослини навколо нас дають певний колір. Заварити можна молоду кропиву, лушпиння цибулі, чистотіл, кору яблуні. Навіть, заморожені ягоди: чорниці, вишні.
Жовтий колір, наприклад, можна зробити з гілочок верби, що пустила «сережки». Їх треба обрізати та подрібнити разом із гілками, залити склянкою води та кип’ятити, допоки рослина не пустить відтінок.
Щоби підсилити рослинний барвник, у розчин варто додати галун. Це натуральний мінерал, що проявляє кольори. Із давніх часів його використовували для фарбування вовняної та бавовняної пряжі. Купити галун можна в аптеці.
Як правильно фарбувати писанку
Для першого разу краще обрати одноколірну писанку. Після нанесення орнаменту воском, яйце варто омити в оцті впродовж кількох секунд. Це потрібно, щоб знежирити шкаралупу.
Після знежирення яйце можна класти в барвник. На відміну від хімічних, рослинні не такі «швидкі». Процес фарбування може тривати від десяти хвилин до кількох годин.
Найшвидше фарбуватимуть ягідні розчини. Цибулеві, квіткові та листкові потребують більше часу.
Що робити з пофарбованою писанкою
Із пофарбованої писанки потрібно зняти віск, щоб «звільнити» орнамент. Зробити це можна над вогнем свічки. Треба розігрівати віск над полум’ям і витирати його серветкою.
Традиційно писанки не їли. Їх, пояснює пані Світлана, освячували сирими та дарували комусь із побажаннями чи вітаннями. Далі писанка висихала та її зберігали на пам’ять.
Саме тому важливо використовувати для писанок яйця тільки від домашніх курей. Магазинні не запліднені. Із часом вони почнуть псуватися.
Тоді як домашнє зберігатиметься довго: білок у ньому всохне, а повітря вийде через пори в шкаралупі.
Писанку можна поставити на видному місці та милуватися нею.
Слідкуйте за нами у соцмережах: Telegram, Facebook, Instagram
