У 2019–2020 роках під час спалювання сухої трави на Сумщині загинуло одинадцятеро людей. На початку квітня цього року нещасний випадок стався в Тернах на Недригайлівщині. На місці спаленої трави вогнеборці знайшли тіло пенсіонера.
Повідомлення про горіння сухостою щодня з’являються в хроніці обласної Державної служби з надзвичайних ситуацій. Рятувальники закликають припинити палити траву, але громадяни вперто і далі це роблять. Не лякає їх навіть те, що нині підпал сухостою можуть розцінити як диверсію.
Наші рятувальники лише за одну добу двічі гасили подібні пожежі: у Глухові та Семенівці.
Журналістка Глухів.City розбиралася, чому не можна палити суху траву, куди її дівати та як штрафують порушників.
Рятувальники, війна та суха трава
На середньостатистичну пожежу через підпал трави рятувальники витрачають близько трьох тонн води. Приблизно стільки ж потрібно, аби день працювало міське відділення гемодіалізу. Вода там життєво необхідна для процедур людей, у яких не функціонують нирки. Пропустити один сеанс для них – значить, померти.
Кількість пожеж в екосистемах багато в чому залежить від погоди.
«Якщо різко потеплішало й достатньо вологи, то нова трава росте швидко і прикриває собою суху. За холодної весни залишки рослинності встигають висохнути й пожеж більшає», – пояснює начальник відділу Шосткинського районного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Сумській області Віталій Дощинський.
Навесні на гасіння сухостою вогнеборців можуть викликати до десяти разів за добу.
«Найчастіше пожежі виникають біля дачних кооперативів, де кілька років не оброблялася земля. Люди спалюють суху траву на своїй ділянці, але забувають, що поряд є чужі садиби з неприбраною рослинністю. Через необережність вогонь перекидається на сусідські території», – говорить рятувальник.
Із початком повномасштабної війни статистика пожеж в екосистемах Глухівщини змінилася. Якщо раніше роботи рятувальникам додавали люди, то нині проблем вистачає ще й унаслідок ворожих обстрілів.
Так нещодавно було в Есманьській громаді. Після мінометного обстрілу загорівся сухостій між селами Муравейня та Баранівка.
Пан Віталій наголошує, що через пожежі можуть здетонувати боєприпаси на деокупованих територіях та нерозірвані міни після обстрілів. Особливо уважними варто бути жителям прикордонних сіл.
Що говорять медики. Як спалювання трави шкодить здоров’ю
У Центрі громадського здоров’я говорять, що кожен палій сухої трави порушує конституційні права інших людей на безпечне для життя довкілля.
Дихати продуктами горіння спаленого листя та сухої трави небезпечно. У бадиллі картоплі, стеблах рослин та бур’янів накопичуються пестициди та отрутохімікати, якими труять шкідників. Під час горіння ці сполуки вивільняються в повітря.
До складу диму входить пил, оксиди азоту, важкі метали, чадний газ та канцерогенні сполуки.
Канцероген бензопірен, наприклад може провокувати онкологічні захворювання. Діоксини можуть впливати на порушення функції печінки, призводити до змін шкіри. Велика кількість діоксину в організмі може зашкодити ендокринній та нервовій системі.
Щоб захистити себе від диму, медики радять зачиняти вікна, а біля щілин класти вологу ганчірку. Рекомендують також купити очищувач повітря.
Що говорять екологи, зоозахисники та електрики
Екологи Української природоохоронної групи наголошують, що іноді випалювання луків чи степів може бути корисним. Якщо там не пасуть худобу, то ці екосистеми швидко заростають. Тоді під контролем науковців доцільно проводити випалювання. Але тільки в морозні зимові дні й із суворою періодичністю.
Тоді як самовільне випалювання сухостою населенням лише шкодить природі. Науковці розвінчують міф, що вогонь прогріває землю. Навпаки – він руйнує ґрунтовий покрив, гинуть ґрунтотвірні мікроорганізми.
До того ж вогонь знищує насіння і коріння трав’янистих рослин, пошкоджує нижні частини дерев і кущів. Земляний родючий покрив за цих умов відновлюється близько шести років.
Не палити суху траву щороку просять активісти зоозахисної організації UAnimals. Вогонь нищить домівки звірів, птахів та комах. На випаленій землі люди постійно знаходять загиблих чи травмованих тварин.
У 2019 році зооактивісти навіть вигадали фейкову ворожку для боротьби з паліями трави. Постери з відункою Агатою поширили в 63 селах. На оголошеннях написали: «Спалюючи суху траву, ти накликаєш хвороби на себе та своїх дітей».
До команди «антипаліїв» приєднуються енергетики. У «Сумиобленерго» наголосили, що неконтрольований вогонь створює реальну загрозу обриву проводів та пошкодження електрообладнання. А воно й так постійно руйнується внаслідок щоденних обстрілів регіону.
Як штрафи передбачені для паліїв
Кодексом про адміністративні порушення для паліїв передбачено такі штрафи:
-
Порушення вимог пожежної безпеки в лісах – від 1530 до 4590 гривень для громадян, від 4590 до 15300 гривень на посадових осіб;
-
Знищення або пошкодження лісу внаслідок необережного поводження з вогнем – від 4590 до 15300 гривень для громадян, від 10710 до 30600 гривень на посадових осіб;
-
Випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок зі степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах – від 3060 до 6120 гривень для громадян, від 15300 до 21420 гривень для посадових осіб;
-
Ті самі дії, вчинені в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, – від 6120 до 12240 для громадян, від 21420 до 30600 для посадових осіб.
Спалювання сухостою під час воєнного стану можуть розцінювати як диверсію. Торік до відповідної статті Кримінального кодексу додали пункт про навмисні підпали. У період війни за статтею «Диверсія» карають від 15 років до довічного ув’язнення.
Зміни до закону пояснили тим, що зараз такі дії можуть відволікати від виконання бойових завдань рятувальників, воєнних та правоохоронців. А значить – знижувати обороноздатність країни.
Куди дівати суху траву: корисні альтернативи
Корисну альтернативу спаленню придумали жителі селища Новопокровка на Харківщині.
Перший спосіб – теплі грядки. Для їхньої організації люди викопали траншею, заповнили її гілками, листям та бадиллям, додали компост і присипали землею. У траншеї утворилося поживне середовище для рослин і вони дали гарний врожай.
Другий спосіб – компостування.
Під компостну яму можна виділити невелику ділянку в господі. Туди варто скидати рештки рослин, суху траву та листя. Із часом це все почне перегнивати й утворить добриво. Ним можна збагачувати землю.
Слідкуйте за нами у соцмережах: Telegram, Facebook, Instagram
