Надзвичайно деталізовані, точні та цікаві. Зроблені з дерева, пінопласту та інших підручних матеріалів. Це – копії історичних будівель Глухова, що зробили вихованці гуртка «Макетобудування» науково-технічного відділу міського центру позашкільної освіти.
У галереї журналістка Глухів.City вирішила порівняти мініатюрні копії та їхні реальні відповідники, а також трохи згадати історію нашого міста.
Жіночий корпус земської лікарні
Корпусу, у якому нині розміщується станція екстреної допомоги, аж 139 років. Його у 1884-му збудували за проєктом київського міського архітектора Володимира Ніколаєва.
На ті часи проєкт будівель лікарні був прогресивним. Вони мали павільйонну систему та складалися з одноповерхових дерев’яних корпусів на мурованих із цегли напівпідвальних поверхах. А на їхніх фасадах виступали високі цоколі.
Башта водогону
Проєкт міського водогону в 1910 році розробив харківський архітектор Йосип Лазарєв. У 1928 році його ідею втілив у реальність архітектор Розанов. До того часу жителі Глухова брали воду з річки та озер, що були повноводними.
Висота вежі – 41 метр. У її центрі є сталеві гвинтові сходи зі 186 східцями. А на її верхівці – круговий оглядовий майданчик. Раніше у верхній частині вежі був міський годинник, але він не зберігся.
Будинок Артема Терещенка – нині адміністративний корпус Інституту луб’яних культур
Сімейний будинок купців та меценатів Терещенків збудували у 1870-х роках. Тоді головою родини був Артем Терещенко. Після смерті будинок перейшов його сину Миколі. Тому самому Терещенку, який тривалий час був міським головою Глухова та відомим меценатом.
Будинок побудували у формі букви Г. Донині в ньому збереглися деякі елементи розкішного декору: ліпнина на стелях, різьблені дерев’яні двері, унікальні печі з кахлю, розкішні чавунні сходи між поверхами.
Етносадиба в селі Слоут
Неподалік Глухова в селі Слоут є оздоблена елементами самчиківського розпису хата. Це – етнооб’єкт із садиби та господарчих споруд, а також із криницею, вітряком, бесідкою, кузнею, городом. У хаті облаштована народознавча світлиця з предметами побуту селянської сім’ї: ткацький верстат, «прялка», старовинні меблі.
На подвір’ї біля садиби сидять її власники – декоративні дід та баба.
Слідкуйте за нами у соцмережах: Telegram, Facebook, Instagram.
