Тринадцять дітей-письменників із Глухівської громади стали переможцями обласного літературного конкурсу «Проба пера». Загалом змагалися 327 школярів Сумської області.

Хто повідомляє: МЦПО Глухів та Світлана Шутко в коментарі Глухів.City.

У чому суть?

Обласний конкурс «Проба пера» проводять на Сумщині вже понад 15 років. За словами методистки Світлани Шутко, він сприяє розвитку дитячої творчості.

«Цей конкурс дуже важливий. Адже він дає можливість дітям показати те, що вони вміють писати, як юні поети й письменники. Також цей конкурс дає змогу виразити свою думку. А оскільки зараз триває війна, то діти також вкладають свій емоційний стан у рядках власних витворів», – розповідає пані Світлана.

У номінації «Проза» перемогу здобули:

  • Перше місце зайняв Олександр Мороз – учень 5 класу Глухівського навчально-виховного комплексу № 4;
  • Перші та другі місця зайняли також учні Глухівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 6. Анастасія Лихошапка із 7 класу – перше місце; Уляна Демидчик зі 2 класу та Павло Лихошапка з 3 класу здобули друге місце;

А ось вихованці гуртка «Літературне краєзнавство» взяли такі місця:

  • Катерина Дем’яненко посіла друге місце;
  • Даніїл Дзекелєв здобув ІІІ місце;
  • Мелана Бражник – ІІ місце;
  • Євген Шевченко здобув ІІ місце;
  • Дар’я Троша здобула ІІІ місце;
  • Тетяна Ярова – ІІ місце.

У номінації «Поезія» друге місце посіла учениця 4 класу Глухівського навчально-виховного комплексу № 5 Богдана Коренська.

У номінації «Гумор» перемогу здобули:

  1. Учениця 4 класу КЗ СОР Глухівського ліцею-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою Марія Курган – перше місце.
  2. Учениця 7 класу Глухівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2 Поліна Громак – друге місце.

«Цього року діти були найактивнішими за всі роки. Адже свої роботи вони писали на тему війни, патріотизму та про родину», – говорить пані Світлана.

Як проводився конкурс та які були складнощі?

Конкурс «Проба пера» відбувався у два етапи. Перший етап був міським та відбірковим. А ось уже на другому етапі діти брали участь в обласному конкурсі, де кожен з учасників мав написати по два твори.

Конкурс відбувся в трьох номінаціях, а саме – з прози, поезії та гумору.

«У нас багато дітей із раннього віку мають хист до написання творів, поезії, гумору – будь-яких літературних творів. Враховуючи те, що діти навчаються онлайн, то, на жаль, стало менше можливостей проявити свої літераторські таланти на будь-яких конкурсах», – розповідає пані Світлана.

Однією з умов конкурсу було те, що твори треба було передати в друкованому вигляді. За словами Світлани Шутко, діти, що дуже хотіли взяти участь в обласному конкурсі, щоби показати свою творчість, писали «від руки» й надсилали свої роботи у Viber організаторам.

Кілька робіт глухівчан

Номінація «Гумор»

Авторка – Поліна Громак, учениця 7-Б класу Глухівської ЗОШ І-ІІІ ступенів №2

ДИСТАНЦІЙКА

В мене, друзі, дистанційка!

Прокидаюся я стрімко,

Завмираю від чекання,

Виконані ж всі завдання!

Виглядаю теж чудово,

Хвостик зав’язала кльово!

Постають в уяві кадри,

Як відповідаю гарно!

Завантажила нетбук –

Пролунав тривоги звук.

Я за книжки – й в укриття,

Геометрії нема.

Тільки я ввімкнула «Зум»,

Подівався кудись струм,

Не з’явився він «на біс» -

Розчарована до сліз.

Географія нарешті,

Світло знань я буду нести...

Вчитель наш не чарівник,

Інтернет у нього зник.

Та жагу до знань не вбити,

Світло в серці не згасити,

Я навчатись буду радо,

Окупанти не завадять!

Номінація «Проза»

Автор – Олександр Мороз, учень 5 класу Глухівського НВК №4

Казка осіннього лісу

У старому-престарому лісі серед могутніх розлогих дубів стояла хатка лісовичка. І жив там добрий наглядач усіх лісових земель. У нього завжди було вдосталь роботи в будь-яку пору року, адже ліс – то велике господарство. Та найбільше лісовичок любив літо: то із зайцями побігає наввипередки, то з білочками погойдається на гілочках дерев, то з їжачками у хованки пограється.

Прийшла осінь. Ліс став барвистим. Дерева одягли найкращі шати – жовті, помаранчеві, червоні. Усі вони були яскравими, неповторними, тільки листя старих дубів залишалось темно-зеленим. Лісові мешканці готувались до зими. Їжачки збирали грибочки й несли їх на своїх колючих спинках додому, зайці утеплювали затишні нірки, а білочки раз ураз прибігали до величних дубів лісовичка за жолудями. Птахи збирались у довгу подорож до вирію. Дні ставали все похмурішими. Різнобарвне листя опадало, і небо було вже не яскраво-блакитним, а туманно-сірим. Здавалося, ніби сонячні промені не в силі пробитися скрізь густі насуплені хмари.

Подивився лісовичок довкола – і так йому сумно стало. «А може, влаштуємо свято? Таки чудова ідея!» – хмикнув сам собі й взявся до роботи. У коморі він набрав сушених ягід, грибів, горіхів, запашних трав для чаю. Цілісінький день до сірих сутінок збирав опале листя. А вночі прийшов час творити диво. Із таємного дупла лісовичок дістав свій скарб – чарівні фарби.

Узявся за пензлі й почав розфарбовувати зібране листя. До самого ранку працював і не втомлювався, бо його завзяття було міцніше. Тільки-но сонечко піднялося й перші промінчики впали додолу, вийшов лісовичок на галявину. Потім високо-високо підкинув оберемок листя й попросив у вітру: «Друже, дмухни чимдуж і розсип листя на дерева».

Веселий бешкетник почув лісовичка й закрутив яскравий оберемок у своєму вихорі, а коли стих, то всі дерева знову були із зеленим листям. Сонечко засвітило яскравіше – і все навколо засіяло. Звірята почали виходити зі своїх нірок і роззиратися навкруги. «Ото дивина, як гарно Неначе літо повернулося!» – вигукували вони. Стали бігати, стрибати, танцювати, веселитися.

А потім лісовичок запросив усіх друзів пити чай зі смаколиками. Він був задоволений найбільше – свято відбулося! З того часу кожного року лісовички створюють диво – літо серед прохолодної осені.

Номінація «Поєзія»

Авторка – Катерина Дем’яненко, вихованка гуртка «Літературне краєзнавство» Глухівського МЦПО

МОЯ УКРАЇНА

Зелені луки, таємничі полонини –

Медово-бджолиний, квітковий рай...

Степи безмежні, гори і долини –

Усе це – мій рідний мальовничий край!

Мій рідний край, моя Україна

Нині боронить свою незалежність,

Стоїть у крові по самі коліна,

Доводячи свою європейську приналежність.

Я вірю: вистоїть у кривавій борні

Незламна й соборна моя Україна.

Наш народ неодмінно переможе у війні –

І знову буде вільною рідна країна!

Я вірю: знову звучатиме пісня дзвінка

І буде литися мова – українська, барвиста.

Збиратимуть дівчата квіти для вінка

І кетяги калини – для разків намиста.

Я вірю: Україна збереже самостійність,

Захистить свій суверенітет і волю!

Продемонструє свою непокірність

У відповідь на загарбницьку сваволю!

Боже світлий, єдиний, пречистий,

Храни нашого неба високу безмежність,

Храни наш народ такий стоїстичний,

І країну, що нині боронить свою незалежність.

Слідкуйте за нами у соцмережах: Telegram, Facebook, Instagram