В Глухові попрощались з 31-річним прикордонником Олександром Єрмоленком.
Бойовий побратим Олександра Володимир Сокіл розповідає, що наш земляк був вправним воїном і завдав ворогу непоправних втрат.
«Останні місяці ми виконували бойове завдання в зоні бойових дій у Луганській області. Це та людина, яка могла навчити дуже багатьом військовим умінням. Це була дуже освічена людина в плані артилерії. Він закінчив академію Сагайдачного по цьому профілю і знав дуже багато».
За словами Володимира, Олександра Єрмоленка поважали підлеглі, бо той завжди ставився до них з повагою і ніколи марно не ризикував ними.
«Керував дуже уміло, ніколи даремно не ризикував людьми, бо найбільша цінність у нас — це людина, техніку та зброю можна купити, а людину не вернеш. З повагою відносився до підлеглих і цим завоював шану і повагу від них».
Бабуся Олександра Ганна розповідає, що онук з дитинства мріяв стати військовим.
«Гарний хлопчик був, хотів стати військовим і пішов навчатись, а коли почалась війна, то став захищати свою Вітчизну. Він вже був поранений, а зараз Бог забрав його. У нього троє діток залишилось, два синочки й дочечка маленька, яку він не встиг побачити»
Панахиду по загиблому провели в Трьоханастасіївському храмі Глухова, а поховали Олександра Єрмоленка на Веригинському кладовищі міста.
