У нас було щонайменше дві причини, щоб у понеділок поїхати у село Перемога, що за 15 кілометрів від Глухова.
По-перше, днем раніше там відзначила столітній ювілей Єфросинія Білошапка, яка вирішила нараховану їй з нагоди століття соціальну виплату пожертвувати на Збройні Сили України.
А по-друге, саме Перемога стала єдиним населеним пунктом Глухівської громади, який за рішенням Національної комісії зі стандартів державної мови, має змінити назву. І ми дуже хотіли дізнатися, що думають з цього приводу мешканці села.
Столітня волонтерка
Дорога виявилась не такою швидкою, як ми розраховували. Адже на своєму шляху ми зустріли неочікувану перепону у вигляді ремонту дороги. Але око радували чудові краєвиди.
Будинок, де зараз мешкає Єфросинія Іванівна Білошапка, довго шукати не довелося. Адже він розташований на центральній вулиці, що тягнеться вздовж дороги Глухів-Суми.
Будинок, де мешкає Єфросинія Іванівна
Бабуся нас радо зустріла, але спілкуватися їй було важко. П’ять місяців тому бабуся пережила інсульт, – пояснює пані Галина, яка доглядає за Єфросинією Іванівною. За словами жінки, у бабусі велика родина, але всі мешкають в інших містах.
«Донька живе в Сумах, їй 76 років. Вона попросила мене доглядати, адже за бабусею нікому дивитися. Пори все, вона допомагає всім, чим може – привозить продукти та памперси. Син Віктор живе в Ірпені й приїжджає рідко. Є дві онучки та онук. Онук зараз на війні. Поруч мешкає сестра, їй у вересні буде 90 років».
Єфросинія Іванівна Білошапка, ювілярка
За словами Галини, у неділю до Єфросинії Іванівни завітало багато людей. Ювілярка радо зустрічала всіх і була у хорошому настрої.
«Вчора кажу: "Тітко Проне, з Днем народження вас, здоров’я вам". А вона відповідає: "Хай Бог тобі здоров’я дасть, щоб ти мене додивилася". Тобто може і пожартувати».
Галина з онукою
Допомогу, яка призначається державою до сторіччя, ювілярка вирішила віддати на потреби Збройних Сил України
«Якось кажу їй: "Вам додадуть грошей до пенсії, оскільки ви до ста років дожили". А вона сказала доньці Зіні, що всі кошти, які прийдуть, віддати хлопцям на армію», – розповідає Галина.
Не могли ми не розпитати про Єфросинію Іванівну у місцевої влади, але староста села Олександр Полятикін саме був у відпустці, тож інформацію ми отримали від діловода Марини Неговоренко.
«Вчорашня подія для нашого села була незвичайна – Єфросинія Іванівна Білошапка святкувала сторіччя. Я вперше вітала людину такого віку, вона у нас в селі така одна. Єфросинія Іванівна вже довго прив'язана до дому. Але тільки п'ять місяців як прикута до ліжка, бо в неї стався мікроінсульт. А до того вона ще рухалася, трималася молодчинкою».
Марина Неговоренко, діловод старостату
Перемога чи не Перемога?
Розпитали ми пані Марину і про можливе перейменування села. Представниця місцевої влади відповіла, що старостат не отримав з цього приводу ще жодного офіційного документу.
«Ще на сільську раду жодних документів не приходило. Люди, мабуть, ще не знають такої інформації. Або читають і не вірять в неї. Ми будемо опитувати людей, щоб кожен представив свою позицію».
Вирішили розпитати місцевих мешканців і ми. Біля одного з ґанків зустріли пенсіонера Василя з товаришем Віктором.
«Хай залишається назва Перемога. Наші ж повинні перемогти, тож хай і буде так називатися. Будемо вважати, що на честь нашої української перемоги», – говорить Василь.
Василь, житель села
«Раніше село називалось Холопкове –я це добре пам’ятаю. Але мені більше подобається назва Перемога», – говорить Віктор.
А біля сільського магазину ми поспілкувалися з Миколою. Чоловік щиро здивувався нашому запитанню:
«Кому це в голову прийшло? Все життя була Перемога, а перейменовували село ще за царя Гороха», – сказав Микола.
Не чула про перейменування і пані Алла. Але проблеми у тому жінка не бачить, говорить, що селяни погодяться з будь-якою назвою.
«Ми не чули, що наше село збираються перейменувати. Вулиці – так, дві перейменовували. Але яка різниця? Як назвуть село, в такому і будемо жити».
Алла, жителька села
"Дякувати Богу, до нас не долітає"
Розпитали ми жінку і про те, як жити у селі. Адже розташоване воно не так далеко від російського кордону.
«Село у нас велике, останнім часом народжуваність підвищилася, діток маленьких багато. Люди працюють соцпрацівниками, є у нас пошта, магазин, багато працює у підприємця Скопенка. В селі тихо, хоча іноді чутно вибухи біля кордону, але до нас, дякувати Богу, не долітає».
Радянський меморіал неподалік села Перемога
Місцевість, в якій розташована Перемога, мальовнича, а особливо влітку.
Неподалік села розташований радянський пам’ятник періоду Другої світової війни, який ніби нагадує, в честь яких подій був названий цей населений пункт.
Сподіваємося, що зовсім скоро тут з’явиться ще один меморіал, вже на честь перемоги України над рашизмом.
Слідкуйте за нами у соцмережах: Telegram, Facebook, Instagram.
