Життя знаменитого земляка обірвалося на 82-му році життя. Костянтин Тищенко – український мовознавець, перекладач, викладач і знавець 50 мов, доктор філологічних наук, професор кафедри мов і літератур Близького та Середнього Сходу. Він заснував і очолив перший у світі Лінгвістичний навчальний музей. Понад 60 років викладав в київському університет імені Тараса Шевченка.
Хто повідомляє: Інститут мовознавства імені O. O. Потебні НАН України.
У чому суть
«Українська наука про мову втратила визнаного фахівця із загального мовознавства, метатеорії мовознавства, знакової теорії мови, романського та східного мовознавства, автора глибоких, новаторських праць із германістики, кельтології, баскології, фінознавства, балканістики, алтаїстики, топоніміки, історії української мови», – написали про Костянтина Тищенка колеги.
Вони згадують про нашого земляка, як ученого з великої літери, людину широких і різнобічних знань, проникливого мислителя, талановитого педагога, скромну, інтелігентну людиу.
У Національному заповіднику «Глухів» розповіли, що протягом останніх 20 років Костянтин Тищенко плідно співпрацював із ними.
«Своїм науковим доробком Костянтин Миколайович Тищенко суттєво збагатив спадщину репозиторію Заповідника. Його новаторські дослідження родових і власних назв, пласта топонімів Сіверщини, Слобожанщини та Лівобережжя в цілому відкрили як відповідні часові рамки взаємопов’язаних мовних впливів, так і певні лінгвістичні закономірності географічної термінології у нашому регіоні», – сказали глухівські науковці.
Про Костянтина Тищенка – видатного земляка
Костянтин Тищенко (1941–2023) – український мовознавець, педагог, перекладач, доктор філологічних наук, професор. Є автором понад 240 праць: вони стосується метатеорії мовознавства, знакової теорії мови, лінгвістичних закономірностей, оптимізації морфологічних описів мов, проблем розвитку мови тощо.
Створення метатеорії мовознавства, які Тищенко присвятив також свою докторську дисертацію, вважають його головним науковим здобутком. Вперше він описав її у вигляді великої матриці у статті 1989 року.
Після захисту дисертації у 1992-му очолив кафедру теорії та практики східних мов, яку згодом реорганізували в кафедру східної філології, а в 1995-му виділили кафедру Близького Сходу. Нею Тищенко завідував 9 років.
У 2001-2010 роках був завідувачем заснованого ним 1992 року Лінгвістичного навчального музею при КНУ ім. Т. Шевченка.
Читав лекції з загального мовознавства, а також вів і курси французької, італійської, перської, фінської, баскської, валлійської та інших мов.
Слідкуйте за нами у соцмережах: Telegram, Facebook, Instagram
