Олександр Костюченко був товариським, працьовитим, любив порядок, ніколи не цурався жодної роботи. Мав багато друзів. Вдома у воїна залишилися дружина, двоє синів, батьки.
Хто повідомляє: кореспонденти Глухів.City з церемонії прощання.
У чому суть
Прощаються з воїном у його рідному селі Слоут. Церемонія розпочалася біля будинку, де жив Герой.
Провести Олександра в останню путь зібралися рідні, друзі, односельці, жителі громади та її керівництво.
Поховають воїна на місцевому кладовищі. Вічна пам'ять Герою!
Як про Олександра Костюченка згадують близькі, дивіться у сюжеті згодом.
Про Олександра Костюченка
Олександр народився 9 лютого 1984 року в Слоуті. Тут виріс, здобув освіту. До війни працював у місцевому сільськогосппідприємстві. Він був товариський, працьовитий, любив порядок, ніколи не цурався жодної роботи. Мав багато друзів.
Влітку минулого року став на захист Батьківщини. Вірний обов’язку, Олександр служив у складі 42 батальйону 57 окремої мотопіхотної бригади імені кошового отамана Костя Гордієнка.
Зв'язок із Героєм обірвався у жовтні 2022 року, коли вони з побратимами виконували бойове завдання поблизу Безіменного на Херсонщині. Протягом тривалого часу Захисник вважався зниклим безвісти.
Вдома у воїна залишилися дружина, двоє синів, батьки.
Редакція Глухів.City висловлює щирі співчуття рідним Героя!
Слідкуйте за нами у соцмережах: Telegram, Facebook, Instagram
