Перший корпус ГНПУ ім. О. Довженка у дев’ятнадцятому сторіччі проектували як медичний заклад. В 1871 році цей будинок почали зводити для земської лікарні, але для завершення будівництва не вистачило коштів. Через два роки будинок вирішили добудувати, але вже як учительський інститут, - розповідає Глухів.City історик Андрій Гриценко

Ми продовжуємо розповідати про історію лікарень Глухова. Настала черга будинку, де мала розміститись третя за ліком лікарня нашого міста.

«Цю споруду по вулиці Інститутській всі знають як педінститут, або Глухівський національний педагогічний університет, як він називається зараз. Але ця будівля планувалась і перші три роки будувалась саме як глухівська земська лікарня», - розповідає Андрій Гриценко.

Кресленики архітектора О. Гросса, що зберігаються у Державному архіві Чернігівської області (надав Олександр Мірошниченко) Кресленики архітектора О. Гросса, що зберігаються у Державному архіві Чернігівської області (надав Олександр Мірошниченко)

За словами історика, у глухівського земства не вистачило коштів для завершення будівництва. У не підйомну суму для місцевої казни обійшлись як земельна ділянка, так і самі будівельні роботи.

«Ця територія в центрі міста належала відомим цукрозаводчикам Терещенкам і в 1871 році глухівське земство уклало угоду про купівлю цієї земельної ділянки за 30 тисяч рублів для будівництва лікарні, богадільні та чоловічої гімназії. Крім того, будівництво будинку, який спланував відомий архітектор Олександр Гросс, мала обійтись ще в 25 тисяч рублів. В сумі це були величезні кошти і земство просто не мало можливості завершити будівництво».

Через брак коштів земство було змушене звернутись за допомогою до відомих глухівчан. Вихід знайшли Терещенки та Неплюєви, які вмовили міністра народної освіти Дмитра Толстого відкрити у Глухові учительський інститут, під приміщення якого і була віддана недобудована земська лікарня.

«Глухову пощастило, що в 1873 році у мандрах по лівобережній Україні наше містечко відвідав міністр народної освіти Російська імперії Дмитро Толстой. Якраз заслуга і Терещенків, Неплюєвих і багатьох інших видатних глухівчан того часу в тому, що вони вмовили його відкрити у Глухові учительський інститут. З одного боку, це стало основою для появи закладу вищої освіти з підготовки вчителів, якому зараз виповнюється майже 150 років, а з іншого боку - це вирішило проблему нестачі коштів для зведення такої великої споруди».

Міністерство народної освіти відшкодувало повітовому земству кошти, що були вкладені у будівництво, а для лікарні збудували комплекс більш дешевих, але більш практичних дерев’яних будинків.

«Комплекс земських лікарень розмістився по тій самій вулиці Інститутській, але на території сучасної міської лікарні. Це три дерев'яні корпуси, які використовуються досі».

А будинок учительського інституту, за словами Андрія Гриценка, став окрасою міста.

«Ми завдячуємо архітектору Олександру Гроссу за оригінальність цього будинку. Сьогодні три корпуси нашого університету мають статус пам'яток архітектури та історії національного значення і захищаються державою».