У Глухові відбулася історична лекція про відому землячку Варвару Ханенко

Анастасія Лутченко

11 серпня 2023 10:44

У літньому міському парку відбулася освітня лекція для людей старшого віку. Присутні зібралися в тіні дерев, щоби послухати про відому уродженку Глухова та більше дізнатися про культурну спадщину нашого міста.

Хто повідомляє: Глухівська публічна бібліотека.

У чому суть

На зустрічі, спільно з бібліотекаркою Ніною Шубніковою, волонтери змогли більше поглибити свої знання про Варвару Ханенко – найстаршу дочку Ніколи Терещенка, відомого цукрозаводчика й мецената.

Автор: Глухівська публічна бібліотека.

Захоплююча розповідь була доповнена цікавими спогадами Галини Мороз, однієї з присутніх волонтерок. Вона поділилася досвідом свого перебування в селі Оленівці на Київщині, яке на той час належало Варварі Ніколівні в кінці ХІХ – на початку ХХ ст.

Про Варвару Ханенко

Варвара Ханенко народилась 9 серпня 1852 року в Глухові. Вона стала відомою як видатна колекціонерка та меценатка, що зробила значний внесок у культурне багатство України.

Варвара разом зі своїм чоловіком Богданом Ханенком стали відомими завдяки неперевершеній колекції творів мистецтва. Вона стала основою для створення п'яти музеїв. На довгі роки, після смерті, їхнє ім'я було забуте, а колекція артефактів нібито містично зникла. Та лише у 1999 році Національний музей мистецтв повернув ім'я засновників цієї видатної колекції.

Зі своїм майбутнім чоловіком, юристом Богданом Ханенком, Варвара познайомилася в Санкт-Петербурзі. Обидвоє були вишуканими цінителями справжнього мистецтва, і ця спільна пристрасть відкрила перед ними шлях до створення надзвичайної колекції.

Богдан та Варвара Ханенки

Під час їх весільної подорожі до Італії Ханенки придбали свої перші раритети, які поклали початок унікальної колекції предметів мистецтва. Це був лише перший крок на шляху до створення п'яти видатних музеїв. За 50 років їх подружнього життя вони зібрали 1200 художніх творів, а також створили багату бібліотеку з мистецтвознавства.

Найважливіше, що подружжя Ханенків не обмежилося лише колекціонуванням мистецтва. Вони активно підтримували традицію меценатства – утримували лікарні для бідних, пологові будинки та заснували торгові школи (чоловічу і першу жіночу в росії). Вони також підтримували археологічні розкопки та «Фонд дамського комітету», проявляючи свою допомогу у різних сферах.

Разом з Оленою Пчілкою, Наталією Яшвіль Варвара Миколаївна підтримувала кустарний рух та намагалася вдихнути нове життя у народне мистецтво. Згодом у маєтку в селі Оленівка вона відкрила кустарну майстерню. При ній діяла і школа, де майстри передавали свої знання та вміння юнакам та дівчатам. Головним викладачем тут був легендарний українських художник Василь Кричевський.

Варвара Ханенко розширила свої дії й поза межами України, відкривши спеціалізований магазин українських тканин в Лондоні. Народні орнаменти, створені майстринями з Оленівки, здобули популярність по всій Європі, отримавши навіть золоту медаль на виставці в Петрограді 1913 року.

Про колекцію зарубіжного мистецтва

Свою колекцію зарубіжного мистецтва Богдан Ханенко заповів Києву. З однією умовою – музей має носити їхнє ім’я, а Варвара Ханенко має залишитися довічним розпорядником колекції та будинку.

Варвара Ханенко звернулася в 1918 р. до Української Академії наук з проханням прийняти подарунок на умовах її чоловіка. За більшовиків зібрання було спочатку названо «Другим державним музеєм», потім йому було повернуто ім’я засновників, але згодом це рішення скасували «за відсутності за Ханенками революційних заслуг, так чи інакше пов’язаних зі служінням пролетарській культурі».

Варвара Ханенко цього не застала – вона померла 7 травня 1922 року і була похована на території Видубицького монастиря біля свого чоловіка. Останні роки вона доживала у своєї служниці – бідна, хвора, всіма забута. Довгий час на могилі Ханенків стояв лише дубовий хрест із написом: «Ханенкам від Дуні».

Дочка своїх батьків, ідеалістка, палка шанувальниця старої християнської ікони Варвара Ханенко в житті обрала жертву. Як уже потім, по її смерті просто і вичерпно пояснив хранитель музею Сергій Гіляров – «Вона не хотіла лишати Київ і Музей, який був для неї дорожчим за саме життя».

У наш час імена київських колекціонерів та меценатів Богдана та Варвари Ханенків все більше утверджуються у свідомості громадськості.

Де почитати біографію

Бібліографка Глухівської публічної бібліотеки Ніна Бойко підготувала бібліографічну пам’ятку з назвою «Варвара Ніколівна Ханенко – відома меценатка». Також більше про життя та діяльність нашої землячки можна прочитати у бібліотеці в таких виданнях: