До повномасштабної війни в глухівській бібліотеці було понад 22 тисячі російськомовних книжок. Хоча припинили їх купувати ще з 2014 року. Після 24 лютого 2022-го чимало примірників прибрали з полиць. Натомість закупили нові книжки українською.
Тим часом гуртківці придумали власний спосіб корисно завершити життя російських книжок. Вони запропонували їх здавати на макулатуру, а виручені гроші витрачати на їжу для тварин та озеленення міста. Чи відгукнулися на ініціативу глухівчани, що говорять містяни, які приносять примірники. А також, куди дівають списані російські книжки з бібліотеки та чому не можуть прибрати всі. Читайте далі.
Місце в Глухові, де книжки російською завершують своє життя
У Глухові вихованці еколого-натуралістичного відділу Міського центру позашкільної освіти створили міні-станцію сортування побутових відходів. Основною метою цього проєкту є популяризування знань щодо правильної утилізації сміття. Міні-станція дозволяє містянам не тільки приносити побутові відходи, але й пропонує навчити правильно їх сортирувати.
«Коли ми створювали нашу сортувальну, то мали за мету займатися просвітництвом. Ми хочемо більше залучити дітей та громадян до таких процесів, щоби вони розуміли проблему та правильно навчилися сортирувати побутові відходи, – зазначила керівниця гуртка дослідницько-експериментального відділу Малої академії наук Інна Гулакова та додала. – Не зважаючи на те, що в нашій країні воєнні дії, нам треба рухатися вперед. Я, наприклад, не можу надіти бронежилет та піти захищати Батьківщину, бо в мене немає спеціальних навичок. Але я можу займатися просвітництвом дітей та розповідати як зберегти довкілля. Треба розуміти, що попри війну сміття нікуди не дівається, його навпаки тільки більше».
Попри те, що сортування побутових відходів було основною метою проєкту, молодь вирішила розширити його функціонал та запропонувала глухівчанам ще одну ініціативу. Нова ідея передбачає переробку російськомовних книг, які вже давно припадають пилом на полицях. Тобто, містяни, які принципово відмовилися від споживання інформації російською мовою, можуть здати цю літературу в міні-сортувальню.
Більшість містян відгукнулися позитивно та підтримали ініціативу, але були й ті, хто не до кінця зрозумів ідею проєкту.
«Одна жінка написала: «Виходить, що як у Германії, будете книги спалювати». А я відповідаю, що навіщо спалювати, коли можна переробити на щось корисне. У додаток, ми вчимо дітей: по-перше, для того щоби не сортувати, нам треба не утворювати сміття, по-друге, якщо ми можемо щось переробити, то його треба переробляти. Таким чином ми збережемо навколишнє середовище від забруднення», – розповіла пані Інна.
Виручені кошти від збору цієї літератури підуть на підтримку «живого куточку». Діти планують купити корм для тварин. А також придбати рослини для озеленення міста.
На переробку можна приносити будь-які книги
Насамперед ініціатива гуртківців спрямована на зітлілі від часу та не актуальні книжки. Як відзначила Інна Гулакова: «Не обов'язково вигрібати всю літературу з полиць. Є чимало книжок у жахливому стані, що вони 50-х та 60-х років, і містять застарілу інформацію».
«Був випадок, коли жінка приносила книги і запитала: «А ви тільки приймаєте російські книги та російських авторів?». Хочу пояснити, що ми не вимагаємо тільки таку літературу. Люди можуть приносити будь-які непотрібні книги. Кожен вирішує сам для себе, що він хоче прибрати зі своїх полиць», – підкреслила панні Інна.
Про містян, які долучилися до ініціативи
Поки до ініціативи долучилося більше десятка глухівчан та глухівчанок. Усі здебільшого приходять із однією метою – позбутися російськомовних книг на своїх полицях та підтримати ідею вихованців МЦПО.
«Людей приходить не багато, але ж ми тільки почали. Акція триватиме постійно. Якщо у людей буде бажання, то можуть приходити в будь-який день», – зазначила керівниця проєкту та розповіла про одну глухівчанку, яка вирішила долучитися до книжкового збору.
Жінку звати Тетяна. Її чоловік нині служить у ЗСУ та знаходиться на передовій. Коли вона принесла книги на переробку то зазначила: «Для мене віддати всі російськомовні книги – це як полегшення».
Книги від глухівчанки Тетяни
Ще до акції долучився глухівчанин Андрій. Він давно хотів позбутися старих та непотрібних книг, а ініціатива з переробкою стала приємним бонусом.
«Я вирішив віднести книги на переробку, адже їх ніхто не читає. Вони вже роками стоять на полицях без будь-якої мети та ще й займають багато місця. Здебільшого, у мене тут література з радянських часів та від російських авторів. Взагалі, я більше року тому перейшов на українську мову, тому потреба в російськомовному контенті дуже швидко зникла, – розповідає Андрій та продовжує. – Повномасштабна війна вплинула на моє ставлення до російськомовних книг та й до російської мови в цілому. У мене з’явилася сильна відраза та неприязнь до всього, що може бути пов’язане з росіянами. Тому, якщо є така можливість хоч трохи абстрагувати себе від російського, віднести книги на макулатуру, то я вирішив скористатися цією можливістю».
Книги від глухівчанина Андрія
Що роблять із російськими книгами в глухівській бібліотеці?
До 24 лютого 2022 року в Глухівській публічній бібліотеці налічувалося понад 22 тисячі російськомовних книг. Хоча ще з 2014 року бібліотека отримувала та купувала тільки україномовну літературу.
«Останні роки ми вже не отримуємо російськомовних книг. Бувають тільки примірники від земляків чи землячок, які дарують свої твори бібліотеці, а вони, наприклад, російською видають. Це здебільшого дві книги на рік», – розповідає працівниця відділу комплектування та обробки літератури Надія Петріч.
За словами бібліотекарів, списати всі російськомовні книги поки неможливо через їх велику кількість і певний запит відвідувачів та відвідувачок. Також основна проблема полягає в тому, що немає ще достатньої кількості українськомовних примірників.
«У нашій бібліотеці ще немає тої кількості книг, щоби ми змогли задовольнити попит українською мовою. Наприклад, у нас тільки два твори Ремарка і вони російською, чи історія про Маленького принца: одна книга українською мовою, а російською близько десяти примірників. Така ж ситуація з твором про крихітку Цахес, яка в українському перекладі всього одна, а в російському аж п’ять книг», – розповідає бібліотекарка.
За два останніх роки бібліотека списала близько 5 000 тисяч російськомовних книг на макулатуру. Здебільшого це були старі примірники, російська література, що містила інформацію про радянську армію, пропагувала її міць та силу, чи російських авторів, які активно підтримують напад рф.
«Нам надавали список заборонених книг, які треба списати. Але в нашій бібліотеці такої літератури не було, де пропагандували тоталітарний режим чи червону армію. Нам їх ніхто не надавав, коштів щоби купити не було та й потреби також. Але були книги, де розповідається про російську армію і те, що вона найсильніша в світі. Також списували примірники деяких російський авторів, які підтримують війну. Наприклад, у нашій бібліотеці були книги російської письменниці Донцової, а вона ж активно виступає та підтримує агресію», – розповідає пані Надія.
Після списання книжки відправляють на макулатуру, а за отримані кошти бібліотека купує нову україномовну літературу. Як зазначають бібліотекарки, здебільшого відвідувачі беруть читати українськомовні примірники. Наприклад, на початку вересня бібліотека отримала нову літературу за кошти місцевого бюджету. У перші дні книги розібрали в нуль.
«Раніше було дуже мало україномовних книг на різні теми: космос, психологічні, розвиток дітей, фентезі тощо. Багато друкувалися російською мовою та й російськими видавництвами. А зараз дуже багато альтернативи, бо книжковий ринок в Україні розвивається. Наприклад, ми нещодавно отримали понад 400 нових книг і всі вони українською мовою різної тематики та жанрів. На абонементі вам мабуть казали, що вже черги стоять за новою літературою».
Слідкуйте за нами у соцмережах: Telegram, Facebook, Instagram.
