100 років виповнилося глухівчанці-довгожительці Софії Сугоняко. Вона чекає із війни названого онука та перемоги України.

Хто повідомляє: Глухівська міська рада.

У чому суть

Софія Іванівна Сугоняко народилася 7 грудня 1923 року в селі Щебри Глухівського району. Вона була наймолодшою серед вісьмох дітей. Пішла до школи у 1930 році в рідному селі та закінчила чотири класи. З 13 років пішла працювати, спочатку була у сільраді підсобним робітником, потім працювала на сільськогосподарських роботах.

В 1944 році вийшла заміж, у неї народилася, але скоро померла донечка. В 1958 році з чоловіком виїхала на роботу у Карелію (росія). Пішла на роботу до Сережського целюлозно-паперового комбінату, де працювала 17 років.

Як тільки випала нагода, у 1975 році, переїхали додому в Глухів. Бо миліше рідної України місця не уявляли. Нагороджена почесними грамотами за довготривалу та добросовісну працю. Ветеран праці.

З ювілеєм пані Софію вітали заступниця міського голови Маріанна Васильєва та керуюча справами Шосткинської районної державної адміністрації Світлана Макаренко.

Вони побажали Софії Іванівні душевного спокою, щасливих днів із рідними людьми поряд, обов’язково дочекатись перемоги. Зворушена довгожителька розповіла про своє життя, як вона зараз чекає з війни названого онука Романа, як хоче перемоги України. Жінка, хоч і не має власних дітей, не доживає свій вік самотньою: нею опікується сім’я її племінника.

Софії Іванівні передали грамоту від голови Сумської військової адміністрації Володимира Артюха, побажання від очільниці громади Надії Вайло. І, звісно, святковий торт та та подарунки.

Автор: Глухівська міська рада

Автор: Глухівська міська рада

Автор: Глухівська міська рада

Автор: Глухівська міська рада

Слідкуйте за нами у соцмережах: Telegram, Facebook, Instagram