Майже два роки Глухівська громада перебуває в умовах повномасштабної війни. Проблеми, що існували в ній десятиліттями, загострилися. До того ж, додалися виклики воєнного часу, які треба долати. Про життя громади ми поговорили з її очільницею Надією Вайло.
Про бюджет на 2024 рік, проблеми громади та підвищення цін на воду
Завершується 2023 рік, чи можете ви підбити його короткі підсумки, яким він був для Глухова та громади? Які найнагальніші питання для вирішення є нині?
Якщо підбивати підсумки фінансового року, то вони непогані. Тому, що у нас був дев’ять місяців військовий збір. Ми майже всі свої плани, показники виконали. Хочу подякувати нашому бізнесу і підприємцям, які працюють на території громади. Незважаючи на важкі обставини, які зараз є майже у кожного, податки сплачуються. Тому і бюджет, я думаю, в нас буде виконаний, незважаючи на те, що ми три місяці не будемо отримувати податки, які ми отримали від військових. Я думаю, десь 102-103% він буде виконаний.
Те, що стосується загальної ситуації, коли ти працюєш в умовах воєнного стану, є особливості витрачання бюджетних коштів. Тому що є спеціальні постанови уряду, які регламентують витрачання коштів. Хотілося б зробити більше, але те, що потрібно, якісь нагальні потреби, які є в громади, якісь ми їх вирішили у 2023 році, якісь залишились для вирішення на 2024 рік.
Головна проблема, можливо, вона і не на поверхні. Тому що всі бачать, які в нас дороги, вони розбиті. Всі бачать якісь інші речі. А ніхто не бачить, яка у нас система водопостачання, система теплопостачання. Якщо ми говоримо про теплові мережі, то вони були зношені на 88%. Що таке 88%? Це коли у будь-який час може бути будь-яка аварія. І можна уявити собі, якщо це буде у момент, коли проходить опалювальний період. Така ж ситуація і з системою водопостачання.
Тому ми працювали в 2023 році, будемо працювати і в 2024 році над вирішенням цієї проблеми. Проблема ця дороговартісна. Можу, як приклад навести. В цьому році нам виділила держава 22 мільйони для того, щоб замінити 2,5 кілометри мереж водопостачання. Ми додали ще своїх 6 мільйонів. Але це тільки 2,5 кілометри.
Зараз є дуже багато питань, які пов’язані і з військовим станом. Це і внутрішньопереміщені, це і витрати військового характеру, це і люди, які звертаються для вирішення своїх питань, яких у них не було до того, як була війна. Тому ,працюємо в такому штатному режимі воєнного часу. І сказати, що в громаді все добре - ні. Не все добре, але все контрольовано.
Наскільки громада готова до можливих блекаутів? Чи вистачає генераторів? Чи будуть працювати у випадку відключень котельні, водозабори?
Ми готові до блекаутів. Якщо я скажу, що 100%, це буде не правильно. Бо є такі речі, де неможливо повністю забезпечити роботу в умовах блекауту. Якщо він буде 5 годин, 10 годин, 24 години, це одне. Якщо він буде довше, це зовсім інше. Так, ми готувались, тому що є приклад 2022 року. У нас закуплені генератори, і маленькі, і дуже великі. Якщо ми маємо на увазі водоканал, то для того, щоби забезпечити підйом води, потужний потрібен генератор. Вони в нас є, тільки мова йде, скільки буде цей блекаут. Але те, що населення в будь-яких умовах буде забезпечено водою.
Якщо рахувати тепло, у нас теж на кожну котельню є свої генератори. Є і теплопостачальній організації, є і для водопостачання. Генератори є і в комунальних установах.
Часто в міських групах люди підіймають питання незручного розкладу маршруток чи відсутності освітлення на віддалених вулицях. Жителі можуть впливати на перевізників чи роботу освітлення? Як це можна зробити?
Впливати можуть, але в межах розумного. Під кожного жителя підлаштовуватися не можна, як буде ходити маршрутка. Це рейси комерційні. Вони на маршрут виходять тоді, коли є доцільність для підприємця. Бо комунальних у нас немає автобусів, які могли би займатися перевезеннями. Тому, це бізнес. Чи можна змінювати? Можна змінювати, але якщо це стосується більшості громадян, які користуються цією маршруткою. Тому якщо люди звертаються, ми вивчаємо це питання. І якщо дійсно воно доцільне, то ми змінюємо маршрути.
Те, що стосується освітлення. Наприкінці року ми будемо збирати всіх своїх вуличкомів, старших будинків. Я їм буду казати: якщо в когось сьогодні є проблеми з освітленням, щоб вони анонсували. Бо зараз ми займаємося реконструкцією свого вуличного освітлення. Ми змінюємо звичайні лампи, які є, на лампи з гарантією 5 років. Коли не потрібно буде платити і за обслуговування, і вони витрачають менше потужності.
Яким може бути бюджет громади на 2024 рік, враховуючи те, що з бюджету хочуть забрати військовий ПДФО? Як це загалом вплине на бюджет?
Уже забрали. Податки забрали від 1 жовтня. І не тільки від військових, від всіх правоохоронних органів, які знаходяться на нашій території. Тобто від поліції, ДСНС, Центру комплектування, не говорячи вже про військових. Ці податки будуть іти до державного бюджету. Мабуть, це правильно, тому що війна. Хотілось би, щоб ці кошти використовувалися ефективно на військові потреби.
Який бюджет? Бюджет буде важкий. Сьогодні у нас не прораховуються захищені статті видатків, тобто заробітна плата і комунальні платежі. Але, вважаємо, за рахунок вільного залишку коштів, які в нас залишаться, 1 січня 2024 року ми вийдемо з цієї ситуації. Тому, як на мене, 2024 рік буде важкий, але не критичний бюджет. Уже в 2025 році при такій ситуації він буде дуже критичний.
Як це на собі відчує пересічний житель Глухова?
Якщо при бюджеті 2023 року ми гасили частину тарифу між економічно-обгрунтованим і тим, який сьогодні діє по водоканалу, ми виділяли кошти через бюджет. З 1 січня ми не зможемо це зробити. Тариф на воду буде підвищений. Все інше, я так думаю, особливо не відчують. В крайньому разі ми будемо намагатись зробити так, щоб пересічний глухівчанин це не відчув, який напружений бюджет в громаді.
Наскільки буде подорожчання?
Десь на рівні до 30%. Тому що в нас тариф на воду не переглядався з 2018 року мабуть. Якщо на тепло там держава компенсує, а у водоканала такої можливості немає. Тому ми весь цей час гасили цю різницю між економічно-обгрунтованим тарифом на воду і тим, що сплачує населення, за рахунок міського бюджету.
У соцмережах часто шириться рішення Верховної Ради про мораторій на підвищення цього тарифу. Як він стосується Глухова?
Сьогодні немає заборони на підвищення тарифів на воду. Тому що комунальне підприємство повинно працювати. Якщо це ми маємо на увазі тепловий район, там вмішується держава і компенсує цю різницю в тарифах. На воду - це регулювання не стосується. Держава не втручається. Враховуючи ситуацію, яка є, всі громади якимось чином компенсували в тарифах за рахунок власних бюджетів. Як такої заборони немає. Є питання, коли тарифи на воду регулює Національна комісія. Великі міста, інші об’єкти. Було рішення ще у 2022 чи у 2023 році, але це рішення заблокував президент, не підписав. Це рішення про підвищення тарифів, мабуть на 30%. Зараз іде мова про те, що на 50% планується підвищення цих тарифів. Яким чином це буде відбуватися, я не знаю, але на сьогоднішній день це дійсно проблема. І якщо була можливість, з бюджета ми водоканалу цю різницю дотували, то з 1 січня такої можливості в нас не буде.
І ми не перші в Сумській області, які підвищують тарифи. Я хочу сказати, найнижчий тариф все таки в Шостці. У нас тарифи на сьогоднішній день: Шостка, тоді ми ідемо. Якщо ми підвищимо, то будемо на рівні тих громад, які поряд з нами, це Кролевець, Путивль, Білопілля. Я вже не кажу про ті громади, в яких буде більший тариф, ніж у нас. Бо у кожного складається різна ситуація. Це залежить від того, скільки мереж, як вони обслуговуються, звідки воду доставляють і так далі.
Хоча ми все, що могли, зробили для того, щоб зменшити собівартість води в нашому комунальному підприємстві. Ми поміняли обладнання, яке було досить застаріле для того, щоби воно було ефективне. Тобто, щоби менше споживало електроенергії. Ось ті роботи, які ми зараз робимо, це дійсно для того, щоб собівартість води була нижча. Будемо і в подальшому робити.
Ми плануємо залучати кошти міжнародних інвесторів, у нас є проєкти. Тому що для того, щоб залучити кошти інвесторів, повинен бути проєкт. Без проєкту ніхто тобі ніяких грошей не дасть. Тому сьогодні в нас є проєкт для встановлення сонячних батарей того ж самого водоканалу. Але це прикордонна громада, і може, воно трошки не на часі. Але проєкт такий є. Сьогодні в нас є проєкт по реконструкції водогону по вулиці Пивоварова. Ми виділили півтора мільйона коштів для того, щоб замінити обладнання в самій великій котельні, яка майже 25% населення обслуговує. А термін використання котлів вже вийшов. Вартість цих робіт десь 35 мільйонів. Щоб хтось нам дав 35 мільйонів, повинен бути проєкт. Повинна бути робота для того, щоб запевнити тих людей, які мають гроші і бажають вкладати в Україну, для того, щоб вони дали в нашу громаду. Просто так це не відбувається. Для цього потрібно мати проєкт, це раз. По-друге, ти повинен працювати з інвесторами, і мати доказову базу. Нам це конче необхідно.
Про допомогу армії, роботи з благоустрою та гранти
Як Глухівська громада допомагає військовим? Скільки з бюджету виділили на потреби оборони та які потреби захисників закрили? Як взагалі відбувається процес: до міськради звертається керівництво певної частини?
Якщо говорити мовою цифр, то за майже два роки повномасштабного вторгнення, то з міського бюджету виділено більше 45 мільйонів гривень. Тільки в цьому році ми виділили 36 403 000 гривень. Уже профінансовано 29 857 000 гривень. Зараз ще є проєкти, які фінансуються.
Яким чином це відбувається? По-перше, це бюджетні кошти, і обов’язково повинно бути звернення військової частини, щоб проводити фінансування. Основне фінансування, яке в нас відбувалось, це фінансування тих військових частин, які нам сплачують ПДФО. І основна частина цієї допомоги, це була передача грошової субвенції. Але є деякі тонкощі. Коли ти передаєш субвенцію до бригади, а є конкретні потреби конкретного підрозділу, який воює, або десь знаходиться в якихось інших умовах. І тоді в таких випадках фінансуємо придбання якихось конкретних речей. Це може бути і тепловізор, це можуть бути якісь антидронові рушниці, якісь побутові речі, наприклад, гума. Але щоби всі розуміли, що це обов’язково повинно бути звернення військової частини.
Всі кошти, які витрачаються з бюджету, вони контролюються. Якщо це субвенція, то тут дуже легко. Військова частина написала листа, ми рішенням сесії передали кошти, та і все. Це що стосується якихось матеріальних активів. Тут трошки є своя процедура, бо деякі можна закуповувати без системи Prozorro, деякі ідуть через систему Prozorro. Все це регламентується нормами закону. Тут повинен бути тоді акт військової частини про те, що вона собі ці матеріальні цінності взяла на облік, і так далі. Тому з бюджету, щоб було зрозуміло, ми можемо фінансувати тільки офіційні потреби військових частин.
На нашій території, я не думаю, що це секрет, є військові формування, які зареєстровані в інших громадах і сплачують ПДФО, але ми не відмахуємось і не кажемо, що “ви там десь сплачуєте ПДФО, то ми не будемо вам допомагати”. Тут яка може бути допомога? Перш за все, це облаштування їхнього перебування і військового, і побутового характеру на нашій території, це вирішення їхніх проблем, які у них виникають, коли вони прибувають в нашу громаду. Всі питання вирішуються також за зверненням від командування частин. Це може бути не обов’язково звернення письмове. Тут ми вже знаходимо різні способи і методи, знаходимо, як це вирішувати.
Якщо стосується вирішення питання якоїсь конкретної людини, це житель, нашої громади, який мобілізований і виконує свій громадський обов’язок, тут шукаємо якісь кошти неофіційні. Тобто це кошти бізнесу, кошти конкретної людини. Якщо звертаються: купити тепловізор, купити зарядну станцію, яка коштує 50-60 тисяч, купити генератор, купити гуму або ще щось, то шукаємо людей, які згодні допомогти. І сьогодні такі люди є в громаді, я їм дякую за це. Багато питань вирішується ще отаким чином.
Чи є у місті бюджетні програми підтримки мобілізованих або військовослужбовців чи їхніх родин? Якщо так, як ними можуть скористатися?
По-перше, у нас є добровольчі формування. Деякі кажуть: “А де воно, формування, що воно робить?” Воно виконує свої завдання. Зараз це робота на тих же блокпостах. Бо сьогодні, дійсно, обмежена кількість військових, яка повинна там бути. Виконують цю функцію, виконують і інші функції. Вони взаємодіють з військовими.
Фінансування не відбувається на рівні держави. Це відбувається на рівні нашого бюджету. Ми в цьому році біля мільйона гривень виділили для фінансування свого добровольчого формування, для того, щоб там бензин закупити, форму літню, зимову, плюс інші потреби. Матеріальне якесь забезпечення.
Якщо говорити за сім’ї мобілізованих, на жаль, є такі сім’ї, де загинули… у нас є програма по забезпеченню таких сімей паливною деревиною. Вони можуть звернутися до управління соціального захисту і отримати цю допомогу. Вони перебувають на постійному контролі і з боку заступників, і з боку управління соціального захисту. Якщо у них є якісь потреби, якісь проблеми, вони до нас звертаються, і ми обов’язково вирішуємо такі проблеми. Такого випадка не було, щоб хтось звернувся, ми не вирішили. Якщо говорити, що така цільова програма всім, то такої програми немає. Просто вони в першу чергу забезпечуються гуманітарною допомогою, таким чином. І плюс до того, є програма підтримки на поховання 24 000 гривень, на встановлення пам’ятників.
Із державного бюджету Глухівській громаді виділяли субвенцію на ремонтні роботи. Зокрема, водогін, дорога по Заводській. Як місто залучає фінансування від держави і що буде, якщо ці гроші не освоїти? Чи можна ці гроші направити на інші потреби?
Якщо говорити про зовнішнє фінансування громади. Воно відбувається в двох напрямках. Один - це фінансування державне. Інгий - ми можемо залучати кошти донорів неофіційного характеру. Тобто, це може бути благодійна організація, це може бути якась конкретна людина, це може бути благодійний фонд, місто і так далі.
Якщо говорити про державне фінансування: так, ми отримали в цьому році на ремонт вулиці Заводської 13 мільйонів, і 22 мільйона ми отримали на будівництво водогону по вулиці Джерельна. Це ті кошти, які нам виділила держава при умові співфінансування. Для прикордонних громад воно 10%. 22 мільйони нам виділила держава, а 6 мільйонів ми виділили з бюджету своєї громади. Кошти ці цільові, ми їх можемо витратити тільки на ці цілі. Якщо у нас є економія, ми повинні перерахувати назад державі.
Як загалом вирішується, які роботи з благоустрою першочергово робитимуть у місті за рахунок міського бюджету? Чи можуть глухівчани, наприклад, вплинути на ремонт певної дороги, якщо вони не задоволені її станом?
Можуть вплинути. 80% - це, справді, коли приходять конкретні люди, задають конкретні питання по ремонту якоїсь території. Або це дорога, або це прибудинкова територія, або це тротуар. На сьогоднішній день дороги і всі прибудинкові території, якщо ми маємо на увазі багатоквартирні будинки, це там, де не ремонтувалось 30-40 років. Тому вони всі потребують ремонту. Але вирішуємо, які мають найгірший стан, і ремонтуємо ті об’єкти, які на сьогоднішній день ми можемо профінансувати, і ті, які в першу чергу потрібно зробити. Але це на 80% те, що хочуть громадяни. 20% залишаємо за собою, це умовно.
Кожного понеділка я приймаю громадн із різними запитаннями. І це ніколи не припинялось, починаючи з 24 лютого. Я не хочу сказати, що якщо людина прийшла для вирішення свого питання, воно буде на 100% вирішене, ні. Але це більш ефективний метод і спосіб для того, щоб вирішили твоє питання.
Цього літа в Глухові облаштували дитячу зону в Літньому парку. До цього залучили інвесторів чи виділили гроші з бюджету? Які є подальші плани щодо розвитку цієї локації?
Глухів - це все таки місто? Місто. А в нас немає жодного нормально облаштованого дитячого майданчика. У Шостці є, у Кролевці є, а в Глухові немає. У мене мрія: якимось чином реанімувати наш міський парк. Ми потрошки почали це робити.
Усе, що зроблено на дитячому майданчику, - це за кошти спонсорів. Я їм за це сьогодні дякую. Не однієї копійки ми не виділили коштів на облаштування дитячого майданчика.
Те, що стосується подальшого розвитку цієї локації. Усе буде залежати від бюджету, а бюджет на наступний рік буде дуже важкий. Ми це робили поступово. Там якісь кошти, починаючи ще з 2021 року: щось за рахунок спонсорів, щось за рахунок міського бюджету. Зробили паркан, у цьому році доріжки. Реанімуємо за рахунок бюджету танцювальний майданчик, який у майбутньому, після війни, буде доброю локацією для глухівчан.
Є плани, є ідеї, але все залежить від ситуації у країні і з бюджетом. Будемо пробувати залучати кошти спонсорів. Якщо буде можливість якимось чином використати кошти бюджету, якщо вони в нас будуть, якщо прийме рішення депутатський корпус. Бо я ж одноосібне рішення не приймаю. Усі рішення по фінансуванню приймають депутати - це колегіальний орган більшістю голосів. Хотілося б, щоб це було гарне місце для відпочинку, і для дітей і молоді. Але, знаєте, як то кажуть, "усе після війни".
Розкажіть будь-ласка про грантову підтримку громади. Чи збільшилася вона під час повномасштабної війни? Які проєкти нині розвивають за виграні гранти і взагалі, що таке грант, бо чимало людей не розуміють.
Що таке грант? Це цільове фінансування. Грошове фінансування, яке відбувається на діяльність, про яку зараніш є домовленість: що ти будеш робити на ці кошти. Один з прикладів - це наш стадіон. Це був грант, який називається “Людський вимір”. Кошти були виділені для реабілітації молоді. Так і називається: “Облаштування молодіжного простору для психоемоційного розвантаження молоді прикордоння”. Це були виділені 925 тисяч. Тобто на ці кошти ми повинні були закупити обладнання, узгоджене з інвестором, який давав ці кошти. Умова була тільки, щоби ми могли дати їм відремонтоване приміщення.
Про ситуацію у 5-кілометровій зоні та підтримку ВПО
Глухівська громада перебуває у небезпечній близькості від кордону. Деякі її села у 5-кілометровій зоні. Яка нині там ситуація? Чи активно люди виїжджають із цих сіл або більшість вирішує залишатися? Чи будуть введені перепустки для відвідування цих населених пунктів?
Частина громади знаходиться в 5-кілометровій зоні. Три села. На жаль, люди не активно виїжджають. Ми проводимо роз’яснювальну роботу. Ми розповідаємо людям, що сьогодні в громаді створені пункти компактного проживання осіб, і сьогодні користуються люди цим видом допомоги. Це для людей не тільки з нашої громади. Там гарно облаштоване приміщення. І сьогодні там є місця. Люди завжди, якщо буде в них потреба, можуть скористатися. Якщо буде в них потреба в допомозі перевезти домашні речі, ми будемо допомагати. Але, на жаль, люди не хочуть полишати свої домівки. На жаль, є там сьогодні і діти.
Перепустки. На сьогоднішній день цей механізм іще не розроблений. Ми подали всі списки людей, які перебувають в цій зоні, для того, щоби вони могли переміщуватись. Подали списки людей, у яких є потреба їздити в цю зону. Тобто якщо літні батьки, діти проживають на іншій території, інші категорії. Зараз вирішується питання по видачі цих перепусток, але на сьогодні не вирішено питання, хто ж буде перевіряти ці перепустки. Питання зараз на розгляді в обласній адміністрації. Я так думаю, що воно найближчим часом буде вирішено, бо в цьому є нагальна потреба.
Як громада підтримує внутрішньо переміщених осіб? Як вони інтегруються в життя громади? На яку ще допомогу можуть розраховувати ВПО, окрім поселення?
На сьогоднішній день у громаді обраховується 2956 переміщених осіб. Вони в першу чергу отримують гуманітарну допомогу. Ці люди можуть скористатися нашими комунальними закладами: бібліотека, терцентр, де вони можуть отримати психологічну допомогу, де вони просто можуть своє дозвілля якимось чином влаштувати. Хоча б поспілкуватися один з одним, отримати психологічну підтримку.
Те що стосується одягу. У терцентрі є одяг, який можуть отримати ВПО. Є одяг такий загальний: соціального характеру. Є одяг, який для переселенців, ми отримували зимові, дитячі речі.
Про медицину, освіту та декомунізацію
У багатьох містах внаслідок повномасштабного вторгнення чимало медичного персоналу виїхали за кордон чи інші міста і не планують повертатися. Зокрема, йдеться про працівників середньої ланки. І відповідно виникає суттєвий брак кадрів. Чи є подібна проблема у Глухові?
Дякую і лікарям, і середньому, і молодшому медичному персоналу. Сьогодні ми не маємо дефіцита кадрів медсестер. Ми повністю укомплектовані. Незважаючи на військовий стан, і ми в умовах прикордоння, люди працюють, лікарня працює в штатному режимі.
На жаль, через війну кількість людей із втраченим здоров’ям і людей з інвалідністю зростатиме. Далеко не скрізь у місті є пандуси чи пониження бортових каменів. Чи буде громада працюватимете в цьому напрямку?
Якщо ми кажемо про інклюзію, то у нас в громаді створений центр для дітей із особливими потребами. І цим користуються сусідні наші громади. Вони возять своїх дітей для того, щоби вони отримували допомогу, якої сьогодні отребують. У нас є інклюзивні класи, вони в нас працюють. Є дитячі садочки, де перебувають діти, включені в цю категорію: інклюзія.
Якщо рахувати облаштування пандусів і інших речей для того, щоби було зручно для людей, які мають цим користуватися, ми повинні це робити. Тому що ми розуміємо, що на жаль, кількість цих людей буде збільшуватись.
МОН розробило законопроєкт «Про модернізацію мережі закладів вищої освіти». Він передбачає скоротити кількість вишів, зокрема шляхом об’єднання окремих ЗВО. Чи не ризикує Глухів втратити свої заклади освіти?
Мені важко прогнозувати, я не можу сказати, за яким принципом діє МОН. Інколи це зовсім не зрозуміло. Але як на мене, я так думаю, що наші два заклади вищої освіти, це Державний університет і Глухівський агротехнічний коледж мають всі шанси бути самостійними.
Університет має свою історію, потужну матеріальну базу, дуже гарний склад викладачів. І якщо вже закривати такий заклад, то я не знаю, що тоді відбувається в нас в країні.
Якщо говорити про наш агротехнічний коледж, то там також є свої плюси, їх дуже багато. Зараз керівник коледжу знаходиться в Польщі, де обговорюють питання життєзабезпеченості, питання співпраці з німецькими фірмами для того, щоби відновити матеріально-технічну базу. І сьогодні дійсно якщо ви підете в наш коледж і побачите, яка там база, то якщо ще 2-3 роки тому вони просили: “А можна на якесь підприємство приїхати і подивитись, який сучасний трактор?”. Зараз у них така техніка є. Зараз у них є сучасні лабораторії. Це завдяки програмі співпраці з Німеччиною.
У 2023 році було проведено якість підготовки фахівців України серед понад 100 навчальних закладів. Наш коледж зайняв третє місце. Це було незалежне оцінювання по шести дисциплінам, яким навчають у коледжі. Є студенти, бо це сьогодні теж проблема. Є гарна матеріальна база. Сьогодні там навчаються 1400 студентів. З них 85% на державному замовленні.
Тому я так думаю, що ці наші два заклади вищої освіти все таки не підпадуть під реформу об’єднання.
Чи продовжиться декомунізація у громаді або це питання поки не на часі? Зокрема, йдеться про вулицю Суворова.
Цей процес у громаді відбувається. Може він відбувається не так скоро, як того хотілося. Але, я на цей процес не впливаю. У нас є спеціально створена комісія, яка працює у цьому напрямку. Вона автономна, вона може приймати рішення, вона може виносити свої рішення на затвердження на сесію. Чи буде вона виносити рішення по вулиці Суворова, я не можу вам сказати. Але ми вже ті вулиці, які дійсно мають такий токсичний характер, перейменували.
Є дуже багато вулиць, які потребують обговорення. Тому такі вулиці, які "що тут обговорювать", якщо це була вулиця Києво-Московська. Ну що обговорювати? Вона стала в нас Київська. Що тут обговорювати, якщо у нас була вулиця Рильський шлях - ми її перейменували.
Є дві вулиці, які ми перейменували на честь наших знатних земляків, які загинули. Це вулиця Пушкіна - зараз вулиця Ігоря Білевича, і вулиця Некрасова - це зараз вулиця Юрія Коваленка. Усе інше на розгляді комісії. Будемо переглядати обов’язково.
Слідкуйте за нами у соцмережах: Telegram, Facebook, Instagram
