За два роки повномасштабної війни періодичними чутками про повторний наступ військ рф на Сумщину нікого, напевно, не здивуєш. Але для жителів громад, що межують із державою-агресором і перебувають у стані постійного стресу через тривоги та обстріли, такі "вкиди" – це зайвий привід для негативних емоцій.
У більшості випадків подібні інформаційно-психологічні атаки запускає рф. Та іноді на руку ворогу грають й українці. Наприкінці лютого в соціальній мережі Телеграм активно гуляло повідомлення від вітчизняних каналів із мільйонною авдиторією й засобів масової інформації щодо наступу російської федерації на Сумщину. Таку інформацію поширювали нібито зі слів речника Державної прикордонної служби України.
У гонитві за переглядами та репостами автори йдуть на маніпуляції та деколи викривляють її настільки, що невинне повідомлення перетворюється у небезпечний фейк.
Чим шкідливі такі маніпуляції, як перевірити правдивість поданих тез, знаючи на кого посилаються у новині, та чи дієві такі способи привабити авдиторію, розповіла експертка та старша аналітикиня VoxCheck Єлизавета Чеховська.
Що не місяць, то “повторний наступ”
19 лютого, напередодні другої річниці повномасштабного вторгнення росії в Україну, коли мільйони людей у пам’яті переживають страшні події першого дня збройної агресії, один канал-мільйонник у Телеграмі опублікував новину під заголовком "Сили оборони готуються до можливого вторгнення рф у північних областях" із посиланням на речника ДПСУ Андрія Демченка. Допис побачили 418 тисяч разів. Скільки його поширили, порахувати неможливо. Новина викликала занепокоєння серед населення й пішли чутки.
А через деякий час заголовок в цій новині було змінено.
Повідомлення від Демченка справді було. Але от про наступ у ньому не було нічого. Насправді ж речник сказав, що "необхідна підготовка до настання холодів забезпечує належні умови перебування на бойових позиціях і готовність до будь-яких дій у випадку необхідності". Так у ДПСУ звітували про поточні справи. І нічого більше.
Аналогічна ситуація виникла й з відомим українським інтернет-виданням УНІАН та експертом, який "назвав область ймовірного вторгнення рф, де є загроза наступу рф". У тексті журналісти пояснили ситуацію, проте заголовок використали маніпулятивний.
Маніпуляції із заголовками. Помилка журналістів чи спосіб привабити авдиторію?
Єлизавета Чеховська говорить, що це може бути і помилкою, і клікбейтом, але частіше все ж друге. Якщо у конкретному виданні на постійній основі трапляються маніпулятивні заголовки, найімовірніше, це не випадково.
Такі маніпуляції із заголовками насамперед вводять аудиторію ЗМІ в оману, і відтак медіа втрачає довіру уважних читачів. Водночас далеко не всі читачі можуть зафіксувати маніпуляції, якими зловживає медіа, і тому продовжують споживати “сенсаційні новини”, а ЗМІ – набирати популярність неетичним шляхом.
Також спотворені заголовки та новини можуть сіяти панічні настрої і деморалізувати читачів. Це своєю чергою може змушувати аудиторію медіа, яка не стане перевіряти достовірність новини, приймати швидкі необдумані рішення, а також поширювати “новину”, тим самим збільшуючи панічні настрої. У такому стані людина легко може на якийсь час втратити працездібність або почне заважати працювати іншим, що лише грає на руку росії.
Окрім цього, маніпулятивна інформація може призвести до втрати або зниження довіри до українських інституцій та конкретних людей – ЗСУ, благодійних організацій, лікарів, уряду, президента, ВР і так далі. У цьому випадки наслідки залежатимуть від того, хто або що саме зазнає репутаційних втрат, і наскільки великими будуть ці втрати.
Як перевірити правдивість поданих тез, знаючи на кого посилаються у новині
Експертка говорить, що якщо це інституція або компанія, яка має сайт та сторінки у соцмережах, перш за все треба перевірити їх – саме тут ми першочергово маємо знайти вказану інформацію, якщо вона правдива.
Може бути, що вказані тези висловили в інтерв’ю, стався витік даних, або ж йдеться про коментар третьої сторони – у такому випадку вказана інформація може не бути опублікована на ресурсах організації, і тоді треба перевірити, чи публікували подібну новину в перевірених медіа.
Якщо попередні два пункти не допомогли отримати підтвердження тез, варто відслідкувати, хто є першоджерелом інформації. Це можна зробити за допомогою пошуку за ключовими словами у Google або інших пошукових системах, а також за зворотним пошуком зображення. Якщо першоджерело є сумнівним, після публікації новини минув певний час, і підтверджень новини немає ні на офіційному сайті/соцмережах пов’язаної структури, ні в авторитетних медіа – перед вами фейк.
Також, якщо у вас є час для того, аби зачекати на відповідь, можна надіслати запит на коментар у вказану компанію або структуру. Утім, перелічені раніше способи є більш дієвими, оскільки відповідь на запит можна не отримати взагалі або ж чекати на нього надто довго.
Чи працює клікбейт на авдиторію
На запитання чи дієві такі способи привабити авдиторію або після хайпу більше шкоди, адже пропадає довіра до джерела інформації, медіаекспертка відповідає, що результати досліджень на цю тему суперечливі: деякі свідчать про те, що маніпулятивні заголовки не збільшують цікавість глядачів, а отже не генерують більше переглядів, інші ж показують протилежні результати. Це питання ускладнюється також тим, що подібні дослідження не проводились в інформпросторі, схожим на український, у якому країна знаходиться у стані гарячої війни та потерпає від навали дезінформації, створеної противником.
З емпіричного досвіду можна сказати, що в Україні на даний момент клікбейтні практики приносять результат – особливо якщо це стосується читачів, які не дотримуються цифрової гігієни. Це також помітно за кількістю підписників та переглядів у анонімних телеграм-каналах та проросійських ЗМІ, які не гребують брехнею та маніпуляціями – утім, важко сказати, скільки з цих читачів є справжніми людьми, а не ботами.
Слідкуйте за нами у соцмережах: Telegram, Facebook, Instagram.
Щоб краще навчитись розпізнавати фейки та протидіяти дезінформації, ви можете переглянути відео з курсу медіаграмотності, який онлайн медіа Хмарочос робить спільно з Агенцією медійного росту АБО.
Переглянути підбірку відео ви можете за цим посиланням.
Також ви можете пройти тест до одного з відео та брати участь у розіграші подарунка.
