Сергію Лисенку було 49 років. Разом із побратимами він пішов на бойове завдання 7 березня, із якого вже не повернувся. Сьогодні Героя провели в засвіти.
Хто повідомляє: кореспондентка Глухів.City з церемонії прощання.
У чому суть
Прощання з Героєм відбулося в його рідному селі Шевченкове Березівської громади. Провести воїна в останню путь зібралися його рідні, друзі, побратими, жителі та керівництво громади.
«Сергій Володимирович як чесна, порядна людина не став ховатися за спинами своїх рідних, а пішов у тяжкий країни час та став на її захист. Ворожа куля обірвала життя воїна. Висловлюю вам глибокі слова співчуття. Пам’ять про Сергія надовго залишиться у наших серцях», - сказав заступник голови Березівської громади Сергій Конозобко.
«Сергій був прекрасною, порядною, скромною, чесною людиною. Він завжди приходив усім на допомогу, нікому не відмовляв. Якби ми могли, ми б підняли все село і закрили його від кулі. Вічна пам’ять», - сказала староста села Ольга Гапоненко.
«Десять років війни й десять років страшні звістки надходять у наші села. Сергій – наш однокласник 1992 року випуску. Він був надійним другом. Ми провчилися десять років разом. Був тихим, спокійним, справжнім. Земля тобі пухом, Сергіє», - висловив слова співчуття однокласник загиблого Валерій Ільченко.
«Це була золота дитина, це був маленький, спокійний хлопчик з великими блакитними очима і ласкавою усмішкою на вустах. Він ніколи нікому не перечив, він виконував всі свої обов’язки, і шкільні, і домашні. Роки пролітають. Сергійко з маленького став юнаком. Це дорослий, змужнілий юнак, який наділений рисами чесності, справедливості, доброзичливості і всі ті слова доброти можна сказати тільки про Серьожу. Він всім допомагав, на нього можна було покластися. Будь-яку справу доручити, він її виконував вчасно і добросовісно. Він захоплювався технікою ще з дитинства. Він дуже любив тварин. Любив працювати на природі. Він ніколи не відмовляв в допомозі односельчанам якщо його просили», - сказала класна керівниця Віра Каратаєва.
Поховали Героя на кладовищі в селі Шевченкове.
Про Сергія Лисенка
Сергій Лисенко народився 7 січня 1975 року в селі Шевченкове. Навчався в місцевій школі, потім опанував фах водія в Шостці. Все життя він жив і трудився у рідному селі: тривалий час працював у колгоспі, а перед армією – на пилорамі.
Дружина воїна Людмила розказує, що Сергій був дуже добрим, завжди всім допомагав. Він любив тварин, його поважали друзі та знайомі. Кілька місяців тому Сергій отримав повістку та пішов у військкомат. 18 грудня він виїхав на навчальний полігон, звідки потрапив на один із найгарячіших напрямків фронту – Куп’янський район Харківщини.
Солдат Сергій Лисенко служив старшим стрільцем-оператором. На фронті він зустрів свої 49 років. Людмила згадує, що кожен бойовий вихід чоловіка був на межі життя та смерті. Він двічі отримував контузію, одного разу в їхній бліндаж потрапив снаряд. Сергія дивом врятували з землі, якою накрило хлопців.
Із останнього завдання воїну не судилося повернутися. 7 березня він загинув у запеклій боротьбі з окупантами біля Синьківки.
У Сергія залишилася дружина, донька, сестри.
Редакція висловлює щирі співчуття рідним Героя!
Слідкуйте за нами у соцмережах: Telegram, Facebook, Instagram
