Старшому сержанту Івану Кочубею було 34 роки. Він воював на найгарячіших напрямках, захищаючи країну від навали ворога. 13 березня життя військового обірвалося біля Авдіївки.

У чому суть

Іван Павлович Кочубей народився 23 червня 1989 року. Закінчив глухівську школу №3 та педагогічний університет. У місті його знало чимало людей. Він мав багато друзів. Був ініціативним, компанійським, займався спортом, грав у регбі разом із іншими ентузіастами.

У 2006 році доля поєднала Івана з його майбутньою дружиною Марією. Вони були разом 17 років. Десять із них у шлюбі. У подружжя народився син Вова. Іван, розказує Маша, понад усе на світі любив її, а ще сильніше їхнього сина.

Свого часу Іван пройшов строкову службу в елітних десантних військах. Коли повернувся в Глухів, працював у торгівлі. Він не цурався ніякої роботи. Напередодні повномасштабного вторгнення в родині та між друзями були розмови, що, можливо, краще будувати майбутнє не в Україні. Але Іван такий варіант не розглядав. Він хотів жити у своїй країні.

Із перших днів повномасштабної війни Іван взяв зброю у руки, готовий захищати свою родину та свою країну. 28 лютого він пішов добровольцем у військкомат. А з липня опинився в складі стрілецького батальйону в найгарячіших точках фронту. Пройшов Бахмут, Вугледар, Курахове, Авдіївку.

У серпні Іван вступив до Полтавського аграрного університету, щоби здобути другу вищу освіту. Він вважав, що після війни треба буде підіймати економіку країни. А хліб - це найважливіше. Хотів працювати на межі сільського господарства та торгівлі.

1 лютого сину Івана виповнилося 7 років. Люблячий тато зміг вирватися з війни, щоби привітати сина. Востаннє родина зібралася разом на два тижні у лютому, коли Іван приїхав на начитку лекцій у Полтаву. Це був найдовший час, коли за ці два роки жахливої війни вони побули разом.

Старший сержант загинув 13 березня під час виконання військового обов’язку на Авдіївському напрямку.

У Івана залишилися дружина, 7-річний син, мама, сестра, племінники.

Прощання з Іваном Кочубеєм відбудеться в Глухові, як тільки тіло Героя повернуть додому.

Підтримати родину в страшному горі можна за номером картки дружини Марії:

5363 5420 9060 3136 - станом на 13:48 на цій картці перевищено ліміт!

5375 4114 2809 8730 - картка Монобанк Івана, яка зараз у Маші

Редакція висловлює щирі співчуття рідним Героя!

Слідкуйте за нами у соцмережах: Telegram, Facebook, Instagram