"Сумщина та Чернігівщина зараз в зоні ризику". Таку думку висловив керівник аналітичного відділу фонду "Повернись живим" Антон Муравейник.
Хто повідомляє: про це він сказав у проєкті Суспільного "Ремовська Інтерв’ю".
У чому суть
Антон Муравейник звернув увагу на те, що внаслідок березневих рейдів російських добровольців в Бєлгородську та Курську області створена нестабільна ситуація вздовж кордону з Чернігівською та Сумською областями. Там збільшена щільність російських військ. Є питання, чи зможе тепер Україна ефективно обороняти цю ділянку.
Кордон Чернігівської та Сумської областей довгий час був збалансований, зазначає аналітик. І з української, і з російської сторони там перебували підрозділи, які фактично здійснювали посилення ділянки держкордону. Не йшлося про наступи чи активні дії. Бойові дії тривали щодня: диверсійні дії з обох сторін, обстріли з озброєння піхотного рівня, мінометів, СПГ тощо. Але щільність військ з обох сторін була низькою.
"Після дій, які відбулися кілька тижнів тому на Бєлгородщині та біля Курської області вони внесли дисбаланс, Росія підтягнула резерви на цей напрямок. І зараз постає питання, наскільки ця ділянка фронту збалансована і на чию користь тепер, коли активні бойові дії російських добровольців там припинилися", — додає Муравейник.
Чернігівщина і Сумщина зараз в зоні ризику, на думку Муравейника. За бажання і за більш оперативного розгортання російських сил і засобів, якщо вони це зроблять раніше, ніж ЗСУ, то матимуть перевагу, якщо захочуть створити якусь нову історію наступу за цими напрямками.
"Із хороших новин — ми там будуємо укріплення. Проблема в тому, що в укріпленнях має хтось бути. Чи зможемо ми забезпечити таку щільність військ на цьому напрямку — невідомо. Зокрема й тому ми продовжуємо мобілізацію, створюються нові частини і підрозділи. Навколо цього також дуже багато дискусій", — підкремлив експерт.
Муравейник не став коментувати, яка була користь від операцій російських добровольців.
"Будь-яку ситуацію треба оцінювати на різних рівнях. На тактичному рівні є плюс, бо росіянам довелося перекинути частину своїх резервів з одного напрямку на нинішній. Я не знаю, які стратегічні цілі ставилися. Мені здається, стратегічні завдання виконані далеко не всі. Питання також у тому, як на це реагує міжнародна спільнота і наші ключові партнери зокрема", — відповів аналітик.