На книжкову полицю краєзнавця
У квітні 2024 року її поповнив навчально-методичний посібник «Пам’яткоохоронна робота в закладах загальної середньої освіти», підготовлений Віктором Степановичем Прокопчуком, доктором історичних наук. професором, та Андрієм Петровичем Гриценком, доктором педагогічних наук, завідувачем кафедри історії, правознавства і методики навчання Глухівського національного університету імені Олександра Довженка.
Лейтмотивом книги є тривога за долю пам’яток історії і культури в умовах війни Росії проти України. На середину березня 2024 року ЮНЕСКО підтвердила пошкодження або знищення в Україні від початку повномасштабного вторгнення 346 об’єктів історії і культури, у тому числі 127 релігійних об’єктів, 31 музею, 19 скульптурних пам’яток, 14 бібліотек та одного архіву. Найбільше в Донецькій(78), Харківській(55), Київській (38), Луганській (33) та Чернігівській (17) областях.
6 травня 2022 року, о 23-ій годині, росіяни ракетою вразили музей Григорія Сковороди у Сковородинівці, був поранений охоронець, згорів дах, вигоріли й кімнати. З - під попелу дістали лиш статую поета. Російські військові відрапортували: «Авиаударом ликвидировано Сковородниково» …
У посібнику в п'яти розділах порушено актуальні проблеми участі школярів під керівництвом педагогів в охороні пам'яток історії та культури. Ознакою сучасної школи є залучення учнів до науково-пошукової роботи. Враховуючи, що вона здійснюється в рамках шкільного краєзнавства, автори у першому розділі «Шкільне краєзнавство: питання теорії і методології» розкрили суть, основні напрями, форми, принципи і методи цієї праці, задресовані у першу чергу учителям-організаторам шкільної пам'яткоохоронної і пам'яткозначої роботи. У наступних двох («Історія пам'яткоохоронного руху в Україні», «Законодавство України з питань охорони культурної спадщини») представили цю галузь прикладання людських зусиль у часовій тяглості, поетапній, у залежності від історичних обставин, зміні норм і правил її організації.
Головне завдання книги – дати педагогам інструментарій організації шкільної пам'яткоохоронної роботи, реалізації її триєдиної функції: пізнавальної, виховної та суспільно крисної. Адже кожна пам'ятка-то матеріалізована історична подія або особистість, що справила помітний вплив на її перебіг, а отже має чималий пізнавальний потенціал і вплив на виховання патріотизму, формування національного світобачення. Цьому присвячено четвертий розділ «Основні напрями, форми і методи використання пам'яток історії і культури в навчально-виховній роботі та залучення здобувачів освіти до їх збереження». Враховуючи, що важливим центром збереження і популяризації історико-культурної спадщини є шкільний музей, в останньому п'ятому розділі посібника автори дали методичні поради щодо порядку створення, організації діяльності і використання шкільного музею в реалізації зазначених функцій.
Суттєво доповнюють викладене додатки, зокрема витяги із законів України «Про охорону культурної спадщини» (2000), «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки» (2015), а також «Положення про музеї при дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних та професійно-технічних навчальних закладах, які перебувають у сфері управління Міністерства освіти і науки України» (2014).Посібник містить питання для самоконтролю до кожного розділу, навчальні і контрольні тести, понятійно-термінологічний аппарат, що може сприяти організації спецкурсу у вишах, що готують фахівців для роботи в закладах загальної середньої освіти, чи гурткових занять.
Посібник схвально сприйнятий науковою громадськістю і підтриманий позитвними рецензіями Олександра Івановича Курка, доктора історичних наук, професора, ректора Глухівського національного університету імені Олександра Довженка, Юрія Васильовича Телячого, доктора історичних наук, професора, президента Хмельницького кооперативного торгово-економічного інституту, голови Хмельницької обласної організації Національної спілки краєзнавців України, Дмитра Григоровича Омельченка, заступника директора Українського державного центру національно-патріотичного виховання, краєзнавства і туризму учнівської молоді Міністерства освіти і науки України. А також – педагогічним загалом, що спонукало авторів, врахувавши досвід використання посібника в навчально-виховній роботі, зробити його друге доповнене видання.
Слідкуйте за нами у соцмережах: Telegram, Facebook, Instagram
