Сергію Сергієнку був 31 рік, коли його життя обірвав ворожий обстріл поблизу села Кузьмине на Луганщині. Десять місяців його вважали зниклим безвісти. Нарешті душу воїна упокоїли на рідній землі.
Хто повідомляє: кореспондентка Глухів.City з церемонії прощання
У чому суть
Відспівали воїна в Трьох-Анастасіївському соборі. Попрощатися з Сергієм зібралися його рідні, друзі, знайомі, побратими, жителі та керівництво громади.
"Ми зібралися великою сім'єю, щоби віддати шану справжньому патріоту, мужньому чоловіку, Герою Сергію. У нього була дуже довга дорога додому. Не знайти слів, щоби виразити щирі співчуття матері, дружині, брату. Коли говорять, що Герої не вмирають, ні, вони вмирають. Залишаючи у душах і серцях рідних рани, які не загояться ніколи. Ми повинні пам'ятати, якою страшною ціною дається нам омріяна перемога. Сергій заради нас із вами, щоби ми могли жити під мирним небом, виховувати дітей, віддав найцінніше - своє життя", - сказала заступниця голови громади Маріанна Васильєва.
Про Сергія Сергієнка
Сергій народився і виріс у мальовничому, затишному селі Некрасове. Після закінчення місцевої загальноосвітньої школи продовжив навчання у Глухівському професійно-технічному училищі №15. Надзвичайно старанний і працьовитий хлопчина оволодів знаннями та навичками за всіма напрямками будівельної справи. Наділений талантом майструвати, свою трудову діяльність розпочав у будівельній галузі.
Добрий, веселий, щирий, відповідальний, з оптимістичними поглядами на життя завжди та кожному приходив на допомогу, підставляючи своє надійне плече.
У мирному житті мав багато захоплень, зокрема риболовлю. Пишався і дуже любив родину, у якій народився та зростав, кохану дружину та донечку. Мріяв про щасливе майбутнє.
Коли прийшов час стати на захист Батьківщини, 1 грудня 2022 року приєднався до лав Національної гвардії України. У червні 2023 року солдат Сергій Сергієнко виконував військовий обов’язок на пекельному Донецькому напрямку, у місті Слов’янськ.
12 липня 2023 року поблизу населеного пункту Кузьміне на Луганщині разом з побратимами під час виконання бойового завдання потрапив під ворожий обстріл. З того часу вважався зниклим безвісти. Майже рік рідні плекали надію на повернення, шукали по шпиталях, серед списків полонених.
Редакція висловлює щирі співчуття родині, рідним, близьким у цю важку хвилину!
Слідкуйте за нами у соцмережах: Telegram, Facebook, Instagram
