До повномасштабної війни Павло Конюхов жив у Глухові. Чимало містян знають його, адже він мав власну веломайстерню на вулиці Київській. Своє хобі він перетворив у справу життя й допомагав велолюбителям із запчастинами та ремонтом. Та полишив усе, щоби боронити країну на фронті.

У чому суть

Павло родом із Шостки. Там він вчився у школі, а згодом закінчив Шосткинське ВПУ. Деякий час жив у Києві, але в 2020 році переїхав у Глухів. Тут відкрив веломайстерню та будував життя. Він ніколи не міг подумати, що колись одягне форму та полишить улюблену цивільну справу.

Однак день повномасштабного вторгнення перекреслив усе. Із перших днів Павло записався до місцевої тероборони. А згодом долучився до лав 110-ї окремої бригади ТРО ЗСУ. Разом із побратимами воював на Запорізькому напрямку.

Неподалік Роботиного Паша отримав контузію, перебував у шпиталі, але за тиждень знову повертався на передову, бо розумів, що треба й далі захищати свою родину та близьких людей. За кілька місяців знову опинився на лікарняному ліжку – через акубаротравму та контузію біля Темировки. Військовому довелося боронити й рідні кордони Сумщини, коли ворог гатив по Білопільщині.

Згодом Павло пройшов курс молодого бійця та приєднався до лав 3-ї окремої штурмової бригади. Взимку хлопці пережили пекло Авдіївки, деякий час перебували в оточенні ворога на Коксохімічному заводі, який росіяни бомбили КАБами без упину. За добу, згадує Паша, на територію могли скинути 100 авіабомб.

Весною хлопців перекинули на Харківський напрямок. Нині вони воюють неподалік Ізюму й просять про підтримку. Військові своїми силами збирають на авто. Воно вкрай необхідне для виконання бойових завдань.

Паша пояснює, що попередня машина згоріла. Дві довелося кинути на “коксохімі”, коли українські захисники виходили з пекла. Ситуація була там настільки критичною, що автівки кидали, аби зберегти життя людей.

“Кожен сантиметр нашої землі дійсно виборюють життям. Є дві категорії людей у тилу: ті, кого війна торкнулася, і ті, кого ще ні. Але війна не там далеко, вона тут. Тільки об’єднавшись, не все втрачено”, - каже Павло.

Хлопці відкрили банку на 185 тисяч гривень. Нині вдалося зібрати лише 36 тисяч. “Штурмовики” будуть вдячні за кожну гривню. Навіть маленький внесок наближає спільну перемогу.

Номер картки банки (відкрила наречена захисника): 5375 4112 1969 7468

Посилання на банку

Слідкуйте за нами у соцмережах: Telegram, Facebook, Instagram