За грантові кошти створили творчу майстерню в громаді. Це – про молодь із Глухова, де протягом року працював проєкт “Ремісник”. У ньому всіх охочих вчили працювати руками, щоби відволікти від тривожних думок на прикордонні. А також показали, якими можуть бути уроки трудів, де хлопців та дівчат не ділять на окремі класи.
Як це було
Творча майстерня “Ремісник” працювала в Глухові протягом року. Це – соціально-екологічний проєкт, гроші на який виграли вихованці міського центру позашкілля. Дівчата й хлопці повезли в Київ власну ідею, а повернулися додому з планом її реалізації, та взялися за справу.
“Ми все ж таки добилися гранту, коли в серпні 2023 року захищали свої роботи. Далі вийшли в суперфінал і нам дали кошти для реалізації проєкту. Ми закупили обладнання, матеріали, щоби давати можливості тим, хто до нас приходить, працювати безкоштовно. “Ремісник” передбачав створити простір у нашій громаді, де можуть розвантажуватися як діти, так і дорослі. Тобто, щось створити своїми руками, щоби відволіктися від ситуації в нашій країні”, – каже капітан проєкту Іван Нанай.
Учасники міського центру позашкільної освіти та викладачі професійно-технічного училища вчили жителів громади різьбленню по дереву, вибійці, створювали торбинки та вощанки, сумки для хлібу. І найголовніше – збиралися разом не онлайн, а наживо, що для прикордонного Глухова – рідкість.
“Ремісник – це такий великий проєкт, у якому багато напрямків. Особисто мені найбільше подобається вибійка, оскільки це така гра кольорів, різні форми, – каже вихованиця МЦПО Вероніка Сухенко й додає: Занаття проводили з різною періодичністю через часті повітряні тривоги. Бували тижні, коли ми займалися двічі щодня протягом тижня. Бували такі тижні, коли у нас було фактично два-три заняття”.
Творчий простір став місцем без обмежень. Тут займалися як містяни старшого віку, так і діти. Робота з дітьми була чи не найважливішим етапом проєкту. Адже “Ремісник” фактично став прикладом того, якими можуть бути уроки трудів у сучасному суспільстві. Дівчат та хлопців не ділили на групи за статтю, а дозволяли обрати справу самостійно.
“Ми пропонували - ось є те і те. А діти самі вибирали, чим вони хочуть займатися. Якщо дівчинка була зацікавлена у столярстві, окей. Ми пояснювали правила безпеки, які є матеріали. Ставлення до дітей було однаковим. Не було такого, що, ой, ти дівчинка, я тобі давай допоможу, чи, ой, ти хлопчик, давай я за тебе, наприклад, зроблю вибійку. Я навіть прослідкувала, що діти зараз не мають тих рамок, які існували в людей раніше. Не було такого, наприклад, коли робили екоторбинки, щоб хлопчики казали, що це для дівчаток. І це справді круто”, – згадує активістка команди Анастасія Мєшкова.
За рік на майстер-класах “Ремісника” побували понад півтисячі містян та містянок. Активісти та активістки й надалі планують розвивати проєкт та сподіваються, що він об’єднуватиме покоління, поширюватиме екологічну свідомість та руйнуватиме стереотипи.
“Саме творчість дозволила людям розкрити себе в якихось напрямках роботи і показала, що в навіть зараз є можливість розвиватися. Розвиватися кожній особистості. Творчість заспокоювала їх. А ще цей проєкт дав можливість показати види ремесел молодому поколінню. Показати, що це було наше, рідне. Ну і екологічність обов'язково, тому що правильне використання ресурсу, економне використання ресурсу, дає можливість кожному зрозуміти, що ми можемо внести краплину своєї власної роботи до загальної справи збереження довкілля”, – підсумовує керівниця гуртка дослідницько-експериментального відділу Малої академії наук Глухівського МЦПО Інна Гулакова.
Матеріал створено за підтримки Волинського прес-клубу
Слідкуйте за нами у соцмережах: Telegram, Facebook, Instagram
