Росіяни воюють проти України не лише на полі бою. Століттями вони крадуть досягнення українців та навіть постаті видатних особистостей. Одним із таких є астрофізик світового масштабну Йосип Шкловський. Він народився в Глухові й пам’ятав рідне місто, навіть коли шукав позаземне життя у глибинах Всесвіту. Ким був Йосип Самуїлович та чим завдячує йому космічна наука, читайте далі.
Про життя астрофізика
Йосип Шкловський народився в Глухові в 1916 році в єврейській родині. Він рано залишився без батька, а мати вдруге взяла шлюб. У нашому місті майбутній видатний астрофізик провів своє раннє дитинство. Він вчився у школі №2, що тоді розміщувалася в третьому корпусі педагогічного університету. Згодом родині довелося виїхати з міста, - розповідає Борис Грудинін, завідувач кафедри фізики навчально-наукового інституту енергетики автоматики і енергозбереження НУБіП України.
«За певними нормами в єврейських общинах, матері Йосипа обрали іншого батька. Він працював на залізничній станції, а згодом його перевели на роботу у Владивосток. Тому, після закінчення довх класів Йосип Шкловський опинився в цьому місті й фактично там закінчив школу та вступив до місцевого університету. Провчився там два роки й перевівся на третій курс до Московського університету імені Штернберга».
Після закінчення університету уродженець Глухова став працювати в Астрономічному інституті імені Штернберга. Він чи не першим у світі почав читати курс радіоастрономії, очолив відповідний відділ та згодом створив астрофізичну школу.
«Фактично, це була нова сторінка в науці вивчення космосу в радіо діапазоні електромагнітних хвиль, які Шкловський активно впроваджував, і читав лекції студентам та аспірантам тоді Державного астрономічного інституту імені Штернберга, - каже Борис Грудинін та додає. - Сьогодні активно діє вся його наукова школа, там же цілий інститут працював на тоді ще нову ідею залучення пристроїв, які б могли уловлювати радіохвилі, що йдуть з космосу, відповідно аналізувати спектри випромінювання, спектри поглинання».
Борис Грудинін
Шкловський зі студентами
За словами Бориса Олександровича, дослідження та відкриття Шкловського були по-справжньому новаторськими.
«Це глиба. Глиба світового рівня, оскільки ті наукові розвідки, які спромігся він зробити, завдячуючи, звісно, насамперед своєму розуму, інтуїції, це окрема тема для розмови. Оскільки, наприклад, чого вартує передбачення ним випромінювання космічного середовища, тобто гідрогену на довжині хвилі в 21 сантиметр, передбачення цього факту і можливості вивчення космосу, звісно, отримуючи сигнали на цій довжині хвилі. Це 1951 рік. Людина, яка активно вивчала Сонячну корону, ввела декілька серйозних наукових термінів».
фото Шкловського у Глухові, які зберігаються у краєзнавчому музеї
Попри всі досягнення, у колишньому радянському союзі Йосип Шкловський так і не отримав статус академіка.
«Йосип Самуїлович, будучи представником єврейського народу, за це в свій час отримував певне негативне ставлення до себе з боку науковців, академіків. Чого варто, що на дошці, яка знаходиться за мною, написано “член-кореспондент Академії”, а не “академік”. Уявіть собі, 9 разів він подавав документи, не кожна людина психологічно витримає такий прес. І так, він академіком не став».
Йосип Шкловський цікавився питаннями сучасної біології, генетики, багато думав і писав про походження життя на Землі та поза її межами. Тоді як у радянському союзі в окремий період власного йому забороняли виїжджати за кордон. Попри це він активно листувався з американським астрономом Карлом Саганом. Американець зацікавився гіпотезою Шкловського про вимирання динозаврів внаслідок спалаху наднових зірок. Під час спілкування вони зрозуміли, що обидва досліджують тему позаземного життя. Про це Шкловський написав книгу «Всесвіт. Життя. Розум», яку згодом розширив та видав у Штатах Саган під назвою «Розумне життя у Всесвіті».
«Видатний астроном написав і я прочитав декілька разів науково-популярну книгу. Вона тоді російською мовою виходила, вісім видань пережила доволі великих. Читається, як кажуть, на одному подиху».
Найвідоміша книга Шкловського
У 1977 році в США створили ґрунтовну програму під назвою SETI, яка брала до уваги в тому числі дослідження Йосипа Шкловського і його колег. У 1960-х роках вони провели ряд пошуків за допомогою всенаправлених антен, сподіваючись вловити потужні радіосигнали в космосі. Суть цієї програми і сьогодні залишається незмінною: необхідність регулярного відстеження неба в різних радіодіапазонах і напрямках, щоби за допомогою комп’ютерних програм відокремити серед космічних радіошумів явно штучний сигнал інших цивілізацій.
Автопортрет подаровий Глухівському краєзначому музею
Карл Саган і Йосип Шкловський припускали, що розвинені інопланетні цивілізації могли навмисно розміщувати на своїх зірках незвичні і явно штучно виготовлені елементи, щоби привернути до себе увагу.
«Якщо уявити собі, що ми відсікли вивчення космосу взагалі, думаю, що суспільство відкине на тисячі років назад. Космос активно досліджується, і присутність людини в ньому. Досліджується у радіодіапазоні. Тоді як до Шкловського, до Сагана, до інших деяких астрономів, які несли передові ідеї, спосіб вивчення неба в радіо діапазоні електромагнітних хвиль фактично не розглядався. Вони не тільки висунули ідею, що можна це робити. А ще зробили ряд доробок, показали практичним шляхом, що це дає серйозні результати, нові результати, які можна аналізувати».
Йосип Шкловський помер у 1985 році. Але його досягнення знають і використовують сучасники. У 2016 році в Глухівському педагогічному університеті відбулася потужна конференція, присвячена пам’яті видатного земляка.
«Щоб віддати шану Йосипу Самуїловичу, тут зібралися світила світової астрономічної науки. Наприклад, на конференцію приїхав першовідкривач комет Клим Чурюмов. На конференцію приїхала практично вся наукова школа фізиків, астрономів, які працюють в області радіодовжин з Харкова. У 2019 році ми заключили договір щодо проведення досліджень в радіодіапазоні. І в межах цієї угоди в Глухівському національному університеті імені Олександра Довженка було розміщено антену, яка впродовж трьох років, в межах цієї угоди, щосекунди відслідковувала входження метеорів в атмосферу Землі. Прекрасні результати ми здобули, і фактично це і є продовження справи Йосипа Шкловського – дослідження космосу в радіодіапазоні».
Нині колишня вулиця Луначарського в Глухові носить ім’я астрофізика Шкловського. А на будинку по вулиці Спаській висить меморіальна табличка, що нагадує, яка земля подарувала світові дослідника всесвіту.
Слідкуйте за нами у соцмережах: Telegram, Facebook, Instagram
