Уже протягом кількох днів місто оговтується після обстрілу. Тим часом у лікарні проходять реабілітацію постраждалі мирні жителі й водночас лікарі борються за життя одного з глухівчан, який перебуває у критичному стані. Як день атаки згадує одна з постраждалих Анастасія та що розказують медики, далі.
Що розказують у лікарні
Вийшла на двір вивісити білизну і раптом почула свист снарядів, - так суботній обстріл Глухова згадує Анастасія Юрченко. Уламки влучили дівчині у руку та в шию, тепер вона проходить лікування.
«Саме був відбій повітряної тривоги і я, виправши покривала та дві наволочки, пішла на двір, вішати їх на дріт для білизни. У цей момент я розмовляла з подругою, раптом почула сильний свит, щось летіло. Я відключилась від подружки і почала бігти до під’їзду, бо дитина була вдома. Коли я майже добігла, то мене накрило землею і все навкруги стало помаранчевим, я відчула, що щось влучило у руку, але не впала. Пам’ятаю, що переступила гілля та через дим побігла до дитини».
Анастасія згадує, що першу медичну допомогу їй надав військовий, який опинився неподалік місця вибуху та поспішив на порятунок цивільним.
«Я забігла до сусідки, бо у неї було відчинено і дитина моя туди забігла. Вже там першу медичну допомогу мені надав військовий, говорили, що він забіг по слідах крові. Він затягнув джгут, швидку не стали чекати, бо по місту було багато поранених і важко було додзвонитись. Мене у покривалі винесли та довезли до реанімації. Попереду в мене довга реабілітація, але лікарі кажуть, що зроблять все для того, щоби я одужала. Почуваюся вже краще, апетит з’явився, єдине, що боюсь повітряних тривог, бо ще не стаю на ноги».
Завідувач травматологічним відділенням Глухівської міської лікарні Михайло Волін розповідає, що у Анастасії був ризик втратити руку, але завдяки вчасно наданій допомозі кінцівку вдалось зберегти
«Поранена поступила до нас в шоковому стані з мінно-вибуховим пораненням верхньої кінцівки, з пошкодженням кісток передпліччя та променевого нерва, раною м'яких тканин. Її доставили в операційну, де було проведено невідкладне оперативне втручання. На щастя, магістральні судини були не пошкоджені, пульсація на периферичній артерії відчувалася, тому руку вдалося зберегти. На даний момент стан хворої середньої тяжкості, вона знаходиться у нас в травматологічному відділенні і отримує лікування».
Завідуюча прийомним відділенням лікарні Інна Родченко пригадує, що того дня до них доставили чотирнадцять людей з травмами різного ступеня тяжкості.
«У момент обстрілу я була вдома, але почувши вибухи зрозуміла, що буде потрібна моя допомога і прибігла на роботу. У той момент до нас доставили вже трьох поранених. Їх продовжили привозити і швидкою, і власним транспортом, таксисти привозили. Задіяно було багато медичного персоналу, хтось возив на рентген, хтось перев’язував, хтось піднімав у хірургічне відділення, чи операційний блок».
Директорка Глухівської міської лікарні Валентина Барахович говорить, що один із поранених на жаль помер, ще один знаходиться у критичному стані, зараз за його життя борються лікарі.
«Станом на сьогодні, 30 липня, у лікарні знаходиться 12 постраждалих. Чотири людини у важкому стані, одна дитина померла. Залишається один важкохворий у критичному стані, він у реанімаційному відділенні. Одна постраждала жінка зараз в травматологічному відділенні, два - в хірургічному відділенні, троє дітей в лор – відділенні, у них мінно-вибухові травми і троє дітей в хірургічному відділенні».
Слідкуйте за нами у соцмережах: Telegram, Facebook, Instagram
