Галина Кулик із села Слоут одна з небагатьох майстринь України, яка займається плетінням з кореня сосни. Секрети старовинного ремесла жінка перейняла у свого вчителя Ігоря Білевича, який у 2022 році загинув на війні. Нині вона продовжує справу майстра та доводить, що розвивати традиційно «чоловіче» ремесло їй під силу.
«Коли я навчалась у Глухівському педагогічному університеті, то у нас був предмет художня обробка матеріалу, який викладав Ігор Білевич. Саме він привив мені любов до кореня сосни. Тим більше, що це у мене якось саме вийшло. Вироби з лози мені не піддались, хоча вони мені подобаються і добувати матеріал значно легше. Але ні, мені до вподоби саме корінь сосни. Можна сказати, що не я його обрала, а він мене».
Хоча корінь сосни вважають «чоловічим» матеріалом, адже працювати з ним фізично не просто, пані Галина своїм прикладом руйнує стереотипи. Хоча погоджується, найважче у цьому ремеслі заготовляти матеріал, доводиться йти до лісу і власними руками збирати коріння.
«Коріння підходить далеко не все, потрібно, щоб сосні було років 10-12. Зі старої сосни коріння більш ламке, а з молодої сосни - тонке і більш еластичне. Застосовується коріння, яке знаходиться на невеликій глибині. Якщо це коріння почистити та зв’язати у клубочки, то використовувати його можна дуже довго. Тож, коли є можливість, натхнення та бажання, я замочую заготовлений матеріал і починаю з ним працювати».
За словами майстрині, особливих секретів кореневого плетіння немає. Головне - бажання та наполегливість, адже на виготовлення одного виробу йде багато часу.
«Це кореневе плетіння і воно йде по спіралі. Складається воно з двох елементів: більш кругленьких прутиків, які йдуть за основу, і стрічечка – це корінь, який розпущений на двоє, або на четверо. На один виріб йде три-чотири дні, буває тиждень. А першій свій виріб - хлібницю, який у мене найбільший, я плела, напевно, місяці два».
Галина Кулик розповідає, що не продає свої роботи, залишаючи їх для виставок. У минулому році майстриня представляла Україну на міжнародній виставці, що проходила у Польщі.
«У мене є таці, мисочки, хлібниці, а зараз хочу опанувати ще і виготовлення прикрас. Знаю, що є багато прикрас із лози, а з кореня сосни немає. Є вироби, які я подарувала, але більшість я залишаю для себе, для виставок, щоб, так би мовити, заявити про себе, що є таке мистецтво, тому що в Україні майстрів дуже мало».
Жінка розповідає, що хоче передати своє вміння дітям рідного села. Вони радо відвідують гурток, який працює при місцевій бібліотеці.
Слідкуйте за нами у соцмережах: Telegram, Facebook, Instagram.
