Команди Гуманітарної місії Проліска допомогла будівельними матеріалами для екстреного ремонту пошкоджених будівель жителям Шалигинської громади та Глухова.
Хто повідомляє: «Проліска-Конотоп»
У чому суть
19 вересня представники «Проліска-Конотоп» їздили на місце обстрілу до села Черневе, що зазнало нищівного обстрілу. Матеріали для ремонту житла отримали 10 родин — 17 людей. Першу психологічну допомогу отримали чотири людини.
«Сонце ледь торкнулося верхів дерев, коли перші постріли розірвали тишу мирного села. Мешканці, ще сонні та розгублені, вибігали з хат, намагаючись сховатися у найближчих укриттях. Земля стогнала під ударами снарядів, будинки загорялися, а небо наповнилося димом і криками. Дві години село перетворилося на пекло. Не було жодного куточка, куди б не дістала ворожа артилерія. Люди ховалися в підвалах, льохах, за важкими меблями. Старі люди, зі сльозами на очах, прощалися з життям. Коли нарешті настала тиша, мешканці села вийшли з укриттів. Картина, що постала перед їхніми очима, була жахливою. Зруйновані будинки, розбиті вікна, понівечені дерева – все свідчило про лють війни», – розповіли благодійники.
Також волонтери приїздили і в Глухів. Ось що вони розповідають: «Дзвін тривоги став для людей другою природою. Його пронизливий звук обривав сон, переривав розмови, нагадував про безжалісну реальність війни. Світло денне та нічне злилося в одне безперервне очікування вибуху.
Будинки, колись теплі та затишні, перетворилися на фортеці. Вікна забиті фанерою, двері посилені металом. Кожен куток перетворений на укриття, кожен шум – на потенційну загрозу. Діти грають у тиші, шепочучи казки, щоб не порушити тендітну ідилію безпеки.
Їжа готується на мінімумі, щоб не запалити світло. Воду набирають з криниці, бо водопровід часто не працює. Ліки рахують по краплях, бо аптеки порожні. Але найбільше бракує спокою, відчуття безпеки, впевненості в завтрашньому дні.
Кожен день – це боротьба за виживання. За кожен шматок хліба, за кожну краплю води, за кожну хвилину спокою. Але водночас це й боротьба за гідність, за право жити на своїй землі, за майбутнє своїх дітей.
Вони не бояться смерті, бо бачили її набагато ближче, ніж хотілося б. Вони бояться за своїх близьких, за свої домівки, за свою країну. Але вони не здаються. Вони об’єднуються, допомагають один одному, підтримують один одного. Бо вони знають, що тільки разом вони зможуть подолати всі випробування», – додали вони.
Надали допомогу 20 родинам — 53 людям. Першу психологічну допомогу отримали п’ять людей.
Слідкуйте за нами у соцмережах: Telegram, Facebook, Instagram.
