Казкові персонажі, яскраві птахи та весняні квіти. У Глухові багатодітна родина фарбою творить прекрасне. Як унаслідок нещасного випадку на огорожі довкола їхнього будинку з’явилися позитивні малюнки, читайте в репортажі.
Як з’явилася ідея розмалювати огорожу
Цей будинок у Глухові помітно здалеку. На фоні звичайного пейзажу приватного сектору він – наче казковий. Таким його створюють власники – багатодітна прийомна родина Петрачуків.
“Колись давно ми задумали взяти дітей і допомогти їх виховати. Взяли одного хлопчика, а потім з’ясували, що в того хлопчика ще є у різних дитбудинках брати і сестри”, – згадує Наталія Петрачук.
Так під опікою Наталі та її чоловіка Олега опинилося четверо хлопців та дівчат. Усі – різного віку, але однаково творчі та здібні, з хистом до спорту та малювання. Старшій доньці Тетяні навіть пропонували місце в художній академії. Але вона пішла шляхом батька. Він – військовий. На початку повномасштабного вторгнення рф отримав серйозне поранення під час оборони Києва. Але й нині захищає країну.
“І вона сказала, що буде продовжувати справу батька. По його стопам вступила в Київ у військовий інститут. Зараз закінчила перший курс на відмінно і продовжує там навчатися. А на канікулах завжди приїжджає додому”.
Тетяна (ліворуч) під час навчання
В один із візитів Тетяни додому родина перенесла малюнки з паперу на огорожу. Спонукав щоправда прикрий випадок.
“Я була на роботі, коли мені подзвонили сусіди й скали, що з автозаправки покотився автобус і розбив нам паркан. Я тоді сказала дітям, давайте спробуємо якось зробити, щоби поки батько повернеться, воно не так помітно було. Вирішили розмалювати. Зобразили квіточки в тріщинах. У батька на гаражі намалювали ось яку гарну черепаху, яка постійно трудиться, кудись крокує”, – показує матір родини.
Родина Петрачуків
Із часом яскравими зображеннями прикрасили не лише зовнішній бік огорожі, а й подвір’я, додали нові. Їх усе частіше почали помічати глухівчани.
“Спочатку розмальовували крейдою, мучилися, а потім фарбами гарно вийшло. Сусіди казали, що їм подобається, щоби малювали далі. Деякі просили, щоб їм намалювали”, – каже Костянтин Яровий, прийомний син родини.
Казкові малюнки в неказковій реальності
Як додає пані Наталія до слів сина, плани розфарбувати огорожі інших містян справді були. Однак через часті обстріли та напружену обстановку в громаді, їх відтермінували. А 10 серпня від російської атаки по Глухову постраждала й сама родина Петрачуків. Тоді вдома на відпочинку був батько. Дітей тільки забрали з табору, коли неподалік їхньої оселі розірвалася авіабомба.
“Дитина стояла біля паркану в полісаднику. І хотіла всім нам крикнути, що ракета, але не встигла. Був вибух, зірвало двері з петель, їй дуже сильно по ногам вдарило. Він так бідненький кричав, що голос втратив. Нам розбило з того боку всі окна, зірвало дах, фундамент пошкодило. Діти отримали психологічну травму. А батько не очікував, що він приїде на відпочинок, забрати дітей, а таке застане”, – згадує Наталія.
Родина Петрачуків
На початку вересня з Глухова оголосили обов’язкову евакуацію. Наталія зізнається, думки виїхати, особливо після “прильоту” біля будинку, були. Однак, стримують обставини.
“Якби батька відпустили, звільнили його, ми б виїхали. Мені самій із дітьми дуже важко. Іще у мене старший син тут працює, його теж лишити не хочу. Поїдеш, а думки твої і все тут”.
Нині молодші діти Петрачуків перебувають на відпочинку в Прикарпатті. Там відновлюються після пережитого стресу та ходять до школи. Тим часом Наталя вдома займається навчанням Костянтина – він випускник. Мати хоче, щоби хлопець вступив в омріяний виш. Разом вони бережуть дім та часом оновлюють малюнки на огорожі – щоби ті й далі попри все тішили око глухівчан.
Слідкуйте за нами у соцмережах: Telegram, Facebook, Instagram, Viber
