Художник Іван Дєдіщев написав півтисячі картин Глухова

Маруся Капустіна Редакторка

11 листопада 2024 19:01

Зосереджений чоловік навпроти мольберту, який тримає у руках пензель і фарби. Таким глухівського художника Івана Дєдіщева можна побачити за роботою. Він виходить на вулиці міста, щоби перенести його пейзажі на полотна. Про місію митця, прагнення навіть онлайн передати майстерність дітям та творчий шлях, читайте далі.

“Люблю Глухів стародавній”

Іван Дєдіщев родом із села в Курській області. У Глухів він переїхав 51 рік тому, коли тут запропонували місце викладача в педагогічному університеті. Спочатку вчив студентів кресленню, потім – живопису та композиції. А у вільний від роботи час брав етюдник та вирушав творити.

“Заходив у такі місця, де було приємно оку, де було затишно. І настільки захоплювався справою, пропадав із етюдником. Які тільки краєвиди Глухова не писав”, – згадує художник.

У доробку майстра – близько півтисячі зображень Глухова та його околиць. Він старається зафіксувати на полотнах деталі міста, що свідчать про його стародавнє минуле. І у фарбі зберегти історію Глухова.

“Я люблю писати задвірки, пам’ятки архітектури, пов’язані зі старою епохою. Це те, що мене притягує. Мені всі старовинні будівлі подобаються більше, ніж сучасні забудови. Хочу зберегти ці заповідні місця”.

Автор: Єлизавета Нещимна

Серед десятків гарних місць Глухова одні з найулюбленіших у художника – центральні вулиці. Він каже, натхненний історичним центром, написав не одну картину.

“Ось це центральне місце мене завжди притягує. Звідси від інститут Луб’яних культур я писав “Спуск із Червоної гірки”, – показує Іван Дєдіщев довкола і додає. – І ця вуличка в мене є. Із другого поверху районного будинку культури писав зимовий Глухів. Картина називається “Різдвяні свята”.

Іван Дєдіщев працює у реалістичному стилі з елементами імпресіонізму. І як зізнається, змінюється у процесі роботи та досі перебуває у пошуку. А ще все побачене пропускає через себе і лише тоді переносить на полотно.

“Справа в тому, що коли художник пише щось, то люди думають, що він копіює. Насправді, він не копіює. Він пропускає крізь себе, переробляє цю ноту, відбирає найцінніші якості та властивості натури. А все зайве випускає. І лишає все, побудоване на гармонії. Якщо копіює, то це око фотографа, а не художника. Якщо немає переробки, стилізації, відбору з натури тих якостей, властивостей, всього типового та характерного, то це буде просто копією. А копія – вона завжди висушена”.

Свої картини глухівчанин пише без етюдів. Щоби зобразити один пейзаж, приходить на місце до десяти разів. Готові полотна не раз презентували на всеукраїнських та персональних виставках. Також їх купували люди, щоби мати біля себе частинку Глухова. Однак каже Іван Дєдіщев, більшість картин він прагне лишати собі. Бо, пояснює, відпускати від себе улюблені роботи – складно.

“Наприклад, у 2002 році я писав із цього місця від інститут Луб’яних культур через дерева Анастасіївську церкву. Це було в березні. Тоді була така тепла весна, незвичайний березень. Я назвав цю робота “Свято весни”. Вона виставлялася в Києві. Потім у мене її купили і я жалкую, що продав”, – ділиться художник.

Передати вміння дітям

Свої вміння Іван Дєдіщев передає дітям. Із 2002 року він працює у Глухівській школі мистецтв. Чимало його учнів нині йдуть творчим шляхом, навчаються у художніх вишах.

“Я вважаю, що це все недарма було. Мені приємно, що вони вчаться, а потім приїжджають у рідне місто, приходять до нас, діляться успіхами”.

Іван Дєдіщев із ученицями

Роботи учнів

Попри “дистанційку” та ситуацію у Глухові, Іван Дєдіщев продовжує вчити дітей. Раніше він проводив заняття в трьох групах для тридцяти учнів та учениць. Нині їх кількість зменшилася. Чимало хто виїхав із міста та має проблеми з інтернетом. Однак тих, хто лишається, художник намагається навіть онлайн навчити майстерності.

“На жаль, це не так якісно вдається. Але я все одно відкриваю екран, ставлю постановки і вони ставлять, починаю писати. Далі намагаюся підказати, якщо дитина робить помилки, то де саме. Але бачення обмежене звісно. Складно прослідкувати за всіма помилками, за технікою. І не показати її так, як потрібно. Я коли показую, то дивлюсь, щоби через мій екран зображення потрапило лівіше чи правіше. Це трохи збиває”.

Зараз Іван Дєдіщев працює над черговою картиною – його пейзажі осінні. Після він вийде на вулицю з фарбами, щоби зобразити зиму в Глухові, далі весну та літу. І так – по колу. Щоби закарбувати місто на полотні.