Жителі прикордоння повинні бути готовими до всього. Будинки, лікарні, школи, – для ворога все це – «військові об’єкти». А, значить, цивільні люди – у зоні ризику. Тримати під рукою дієву аптечку та вміти нею користуватися – не примха, а необхідність. Адже масивна кровотеча – одна з найпоширеніших загроз життю під час травм. Що має бути в аптечці, поділився інструктор військово-тактичної підготовки Дмитро Карапузь із Глухова.
Збираємо аптечку
Масивна кровотеча – одна з найпоширеніших загроз життю під час травм, отриманих внаслідок обстрілів. Тримати під рукою дієву аптечку та вміти нею користуватися – не примха, а необхідність для жителів прикордоння. Насамперед, у ній має бути турнікет. А краще – кілька.
“Не дай Боже, ви потрапили під обстріл або в якусь критичну ситуацію, де отримали поранення в ногу чи дві, або руку чи ногу. Турнікет має бути в легкому доступі. Я ношу в сумці його окремо. Фактично пару секунд і він у мене в руках”, – каже інструктор військово-тактичної підготовки клубу «Мужність» Дмитро Карапузь.
Окрім турнікетів, невід'ємною частиною аптечки є медичні рукавички. Щонайменше дві пари. Вони – бар'єр для захисту від інфекцій при наданні першої допомоги. Краще обрати яскраві кольори, а не чорні. Вони дозволяють швидше виявити кров або інші забруднення на поверхні.
“Ми одягаємо перчатки і перевіряємо пораненого насамперед руками. Якщо в темну пору доби, то кров добре видно на кольорових. На чорних видно, але не так. Є сині також, вони досить яскраві”.
В аптечку варто покласти звичайний бинт у вакуумі. Його використовують для тампонування ран та перев’язок.
“Він досить довгий, орієнтовно 4,5 метри. Є ще бинт кровоспас. Він пропитаний рідиною. Якщо звичайний бинт треба тримати над раною 10-15 хвилин, то цей – від 3 до 5 хвилин. Бинт не так багато місця займає, але бажано, щоб їх було побільше”, – акцентує Дмитро.
Стерильні вологі серветки – ще один універсальний засіб, що знадобиться не лише для обробки ран, але й для гігієни рук.
“Вони пропитані спиртом. Бажано, щоби вони були, тому що для обробки рани ви з собою перекіс не будете носити в пляшечці”.
Іще додаємо в свою аптечку ножиці, які в складних умовах можуть стати універсальним інструментом.
“Ножиці можуть замінити вам повністю всю аптечку. Навіть якщо у вас немає турнікета, відрізали шматочок тканини, зав'язали і ножицями як воротком ви його закрутили. Те саме на тампонуванні. Нема у вас бинта, відрізали ножицями: усе, у вас уже є бинт, і тепер можете тампонувати рану”, – пояснює інструктор.
Він додає, що ножиці мають бути не канцелярські, а тактичні. Їх іще називають атравматичними. Тобто такими, якими не можна поранитися.
“Якщо навіть я буду різати, вони не гострі, а заокруглені, вони не поранять людину. Звичайні ножиці – гострі, тому якщо ви будете в стресовій ситуації, то можете самі собі нашкодити чи потерпілому”.
Також в аптечку варто додати ліки, які ви приймаєте. Інструктор наголошує, у кожного вони індивідуальні. Адже на ті препарати, які для вас є дієвими, інші можуть мати алергію.
“Це пілпак називається. Тут таблетки знеболюючі, жарознижуючі, антибіотик. Це моя аптечка, мої таблетки. Іншій людині їх не можна. У кожної людини має бути індивідуальний набір”, – наголошує Дмитро.
Серед іншого в аптечці має бути термоковдра. Від звичайної у неї лише назва. А розмір – компактний. Вона потрібна, адже при пораненні температура тіла падає. До приїзду медиків чи транспортації у лікарню важливо забезпечити тепло постраждалому.
“Якщо ми знаходимося у приміщенні, там, де є опалення, то, зрозуміло, буде тепліше. Якщо на вулиці зима, наприклад, та навіть якщо літо, то температура тіла дуже швидко падає. Берем термоковдру, закутуємо постраждалого, голову лишаємо відкритою, щоб самостійно дихати. І все, він буде грітися від свого тіла. Температура тіла буде зберігатися всередині цієї ковдри, де буде вакум”.
Як зізнається сам інструктор, він завжди носить із собою турнікет та маску для штучного дихання, адже ці речі на прикордонні можуть знадобитися в будь-який момент.
“Аптечку я ношу, якщо їду кудись. Наприклад, їздив у Суми, на свій рюкзак чіпляв аптечку. А якщо по місту, то турнікет завжди зі мною, маска, яку ношу на ключах. Користуватися тут не доводилося. Сподіваюся, що в нас все буде добре і не доведеться”.
Ця публікація підготовлена у співпраці з Українською Асоціацією Медіа Бізнесу та за підтримки ЮНЕСКО, за фінансування народу Японії. Автори несуть відповідальність за вибір і виклад фактів, що містяться в цій публікації, а також за висловлені думки. які не обов’язково належать ЮНЕСКО та жодним чином не зобов’язують Організацію
Слідкуйте за нами у соцмережах: Telegram, Facebook, Instagram, Viber, WhatsApp
