Ще кілька століть тому через Київську браму Глухова проїжджали вершники, проходили купецькі каравани, рухалися військові загони. Вона була воротами в місто. Тут перевіряли документи, зустрічали і проводжали тих, хто прямував до Києва та навпаки. А ще брама була частиною оборонної фортеці Глухова, що тоді був набагато меншим за розмірами, розповідає історик у сюжеті.
Єдина вціліла частина Глухівської фортеці
Як зазначає історик Андрій Гриценко, Київська брама була не лише символом міста, а й стратегічним укріпленням.
“Цю споруду називають по-різному: тріумфальна арка, чи просто арка. Однак її справжнє призначення було значно важливішим – вона захищала західну частину Глухова, що виходила на шлях до Києва. Дорога, яка проходила через браму, з'єднувала не лише українські гетьманські землі, а й росію з Києвом. Саме тому ця споруда мала стратегічне значення та стала єдиною з оборонних укріплень Глухівської фортеці, що збереглася до наших днів”.
Дерев’яну браму звели в 1749 році. А в 1766-му архітектор Андрій Квасов розробив проєкт мурованої споруди. Як зазначає історик, нова брама належить до імперської доби і є символом саме цього періоду історії міста. Справа в тому, що оновити ворота вирішили на честь такої знаменної для жителів тієї доби події, як ювілей проїзду через Глухів російської імператриці.
“Вона задумалась як тріумфальна арка на честь цієї імперськості росії. Її спорудження пов’язане з подорожжю імператриці Єлизавети Петрівни, яка у 1744 році прямувала через Глухів до Криму на відпочинок. На відміну від майбутньої імператриці Катерини ІІ, Єлизавета мала певну адекватну прихильність до України. Саме на честь 25-ї річниці цієї події і було зведено муровану браму, що мала не лише оборонне, а й урочисте значення”, – розповідає історик.
Нині ми бачимо браму такою, якою вона була 275 років тому. Однак у часи Другої світової війни від неї майже нічого не лишилося. В Інтернеті можна побачити фото того періоду, де через зруйновані ворота проходять німецькі війська.
“За часів радянської влади, особливо після Другої світової війни брама довгий час залишалася в занедбаному стані. Її відбудова розпочалася лише у 1960-х роках. Проте справжнє відродження пам’ятки відбулося вже в часи незалежності України: часткове відновлення розпочалося у 1990-х, а завершено реставрацію в 2007–2008 роках. Саме тоді Київська брама набула сучасного вигляду”, – зазначає Андрій Гриценко.
Сьогодні Київська брама є пам’яткою національного значення. Вона охороняється державою і перебуває на балансі заповідника "Глухів". В одному з приміщень споруди створили музей. Спочатку він був присвячений Другій світовій війні. Однак у 2014 році почав наповнюватися експонатами сучасної – росії проти України.
“В одному з приміщень брами відкрили музей, експозиція якого спочатку була присвячена подіям Другої світової війни. Однак із часом він не втратив своєї актуальності, тому школярі навіть з інтересом, наскільки я знаю, переглядають його експозиції”, – підкреслює історик.
Слідкуйте за нами у соцмережах: Telegram, Facebook, Instagram, Viber, WhatsApp
