«Глухівський тепловий район» подає тепло всім категоріям споживачів: 62% – це населення, 35% – бюджетні установи різних рівнів та 3% – невеликий бізнес. Із керівником Миколою Колошею ми поговорили про вплив «теплої зими» на суми в платіжках глухівчан, як місцеві жителі можуть змінювати температуру в будинках, які збитки несе комунальне підприємство через нинішні тарифи та з якими проблемами зіштовхуються тепловики на прикордонні, читайте далі.

Як подається тепло в будинки глухівчан зараз

За словами Миколи Колоші населення на 100% забезпечено приладами обліку теплової енергії – комерційними лічильниками. Тобто, люди можуть брати стільки тепла, скільки потребують.

“Люди кажуть, що там холодно, а там жарко. Ви можете прийти до нас, у нас є диспетчерський пункт, який знаходиться тут. Ми кожний будинок бачимо на екрані, скільки він бере тепла, яка температура на вході, яка температура на виході”.

Пункти прийому тепла розміщуються в підвалах будинків.

“Ми людям дали можливість користуватися у своїх підвалах пунктами прийому тепла на їхній розсуд. Ми не пломбували засувки, вчили старших будинків, які мають право управляти. Тепловик не може за кожним будинком ходити і підібрати персональну температуру. Будинки є всякі, є тепліші, є холодніші. А теплоносій йде згідно температурного графіку”.

Чи відображається тепла зима на платіжках

“Різниця десь в тисячу гривень в порівнянні з холодним місяцем. На даний момент за двокімнатну квартиру люди сплачують в межах 1600-2000 гривень. А раніше сплачували 2500-3000. Тобто, для людей це вигідно, а для нас для підприємства не вигідно”.

Як тепла зима відображається на роботі підприємства…

Якщо для людей тепла зима – це плюс, то, каже Микола Колоша, підприємство любить справжню зиму. А потепління працюють не на його користь.

“Тому що підприємство зобов'язано працювати в межах температурних графіків, які в нас розроблені і їх не можна порушувати. Згідно всіх законодавчих актів має працювати стільки-то операторів. Є тепло на вулиці чи його немає, котельня працює, оператор на роботі є, зарплата нараховується 100%. Електроенергія використовується на 100%, водовідведення на 100% працює, різного роду інгредієнти, я маю на увазі сіль, хімікати, а вони ж теж на 100% використовуються.

Єдине, де зменшується – кількість газу. Так, зменшується. Але для потужних котлів не дуже позитивно відображається. Тому що котельня в хорошому режимі працює тоді, коли її на подача десь 60 градусів, тоді і котел можна вирівняти в одному діапазоні, і так далі”.

…і як відобразиться на робочих місцях

За період опалювального сезону, що триває півроку, підприємство має заробити гроші, щоби потім не нести збитки, пояснює його керівник.

“Я за цей час маю заробити для свого колективу на шість місяців підготовчого періоду гроші. Тобто, на той період, коли підприємство стоїть. Якщо взяти з жовтня і по квітень, я щомісячно маю накопичувати гроші, мати на рахунках хоча б 10 мільйонів. Але цього не буде. Тому нам доведеться у підготовчий період скорочувати кількість працівників, скорочувати кількість матеріальних ресурсів і так далі. Тобто, виходити з тих фінансів, які в нас будуть. Я сподіваюся, що лютий розпочався, там буде березень, може ще ці два місяці нас трошки підтягнуть. Але ще раз повторюю, сезонно-комунальне підприємство, яке відіграє важливу роль у життєзабезпеченні населеного пункту, зобов'язано працювати. Якщо воно буде працювати не ритмічно, а з перепадами, то економіка така сама буде крива, як і на сьогоднішній день ситуація навколо нас”.

Автор: Глухів.City/Євгеній Клименченко

Чи справно глухівчани платять за тепло

“У Глухові відсоток платежів у воєнний час десь сягає біля 90%. Це, я вам скажу, не катастрофа. Дуже багато до мене людей звертаються, просять про допомогу в зв'язку з браком коштів, щоб я надав їм можливість рекстуризацію зробити. Ну йдемо на зустріч. Сподіваємось на те, що вони після опалювального сезону до вересня місяця все-таки нам погасять ці борги, щоби ми могли вступити в опалювальний сезон, маючи позитивні результати з розрахунками за теплову енергію”.

Микола Колоша пояснює, що до початку наступного опалювального сезону його підприємство має розрахуватися за попередній. Якщо цього не зробити, будуть проблеми з лімітами й заключенням договорів.

“Для того, щоби отримати рентабельне підприємство чи рентабельні результати роботи, треба щоби 100% сплатити кошти споживачі. От заплановано мільйон прибутків, я їх отримаю до закінчення опалювального сезону, якщо всі сплатять. На сьогодні картина яка – 10% недоплачують. Тому рентабельність з'їлася тими коштами, які сьогодні не сплатили”.

Чи вплинула евакуація із Глухова на роботу підприємства

На момент оголошення евакуації із Глухова на підприємстві працювало 102 людини, які обслуговували 14 котелень. Спочатку, каже Микола Колоша, були пропозиції від керівництва області, перенести котельні.

“Я коли почув таку інформацію, що я маю кудись котельню перевезти, в інші регіони і так далі, ми просто не знали, що робити. Але потім життя розставило все на місця. Минув час і люди ті, які поїхали, повернулись назад. У нас зараз відсутні мешканці тільки тих квартир, які люди виїхали за кордон. Ми зробили аналіз: є певна кількість квартир, там в десятках обраховуються, закритих, немає доступу туди. От коли ми запускалися в опалювальний сезон, була проблема продавити системи. Для того, щоб продавити системи, при таких розводках, які є у багатоповерхових будинках, треба було, щоби кожний мешканець на п'ятому поверсі стравив повітря. Ми не могли потрапити в квартири. Замість того, щоб три ді запуститися, ми запускалися понад тиждень. Бо приходилося і через підвал, і як завгодно. Так що є такий випадок, що є закриті квартири по сьогодні”.

Які тарифи діють для населення

“Тарифи для нас – це дуже болюче питання. Поясню, чому. Я перед цим вам сказав, що 62% у мене споживачів населення. На категорію споживачів населення повністю заблоковано питання приведення тарифів до відповідності, до економічної їх обґрунтованості. Є меморандум, підписаний президентом. Тому з 2019 року ми працюємо на тарифах ще минулих років. Відповідно, вони збиткові для нас”.

Якщо б тарифи були обгрунтовані, яка б приходила сума

“Більше 3 тисяч. Зараз приходить до 2 тисяч, а була би більше 3 тисяч. Невідповідність вартості складає десь 70%. Людям це дуже вигідно, а тепловики на себе взяли цей тягар. У нас немає на подальший розвиток ніяких запасів грошей. Ми вимушені будемо скорочувати людей, які повинні працювати у підготовчому періоді, бо їм треба заробітну плату платити”.

Чому тарифи збиткові для підприємства

“Якщо привести приклад, то тариф, який в останній раз діяв, вартість у нього одної калорії була 1735, то на сьогодні вона вже 2550. Тобто ось цей розрив покривати має держава. От тепер що ми маємо? З 2019 року нам покрили один раз. В опалювальний період 2020-2021-го року за 2017-18-19 роки прийшла субвенція місцевим органам. Я буду округляти – 10 мільйонів різниця покрита. Це прийшла субвенція, були відповідні документи, підписані акти тристоронні. І ми розрахувалися за борги перед Нафтогазом. Бо якраз ми працювали так, щоб не мати боргів ніде, крім Нафтогазу. Саме на цю суму ми ж розраховували”.

Микола Колоша пояснює, що починаючи з 2022 року по нинішній держава заборгувала “Глухівському тепловому району” 38 мільйонів гривень. Ця сума – різниця між економічно обгрунтованим тарифом та тим, що діє для населення. Відповідно, тепловий район заборгував ці гроші Нафтогазу.

“Так що різниця вартості тарифів на сьогоднішній день, розпочинаючи з 2022 року, не працює. Хоча у нас є на руках спеціальні документи. Вони називаються акти спеціальної територіальної комісії, а це вона засідає в обласній адміністрації, де визнали всі наші борги, віддали мені на руки документи. Так от, коли Нафтогаз на мене наїжджає і каже, що “дай живі гроші”, бо нас зобов’язали прописати в договорах, щоб ми розраховувалися грошима. Ну вибачайте, це ж президент і прем'єр придумали таку систему. Грошей мені не дають і я ж вам не даю. Ну, зрозуміло, що Нафтогазу це не дуже до душі”.

Орієнтовно місяць тому, каже керівник підприємства, вони отримали лист, що монополіст “Нафтогаз” подав на “Глухівський тепловий район у суд за борги з осені 2021 по квітень 2022 років. Йдеться про 5 мільйонів гривень.

“А при цьому в мене на руках документ, де Територіальна комісія підтвердила, що мені держава заборгувала 8 мільйонів. Чим закінчиться цей суд ми не знаємо. Але є таке негативне явище для тепловиків. Чимало серед людей є таких, які приїжджають і кажуть, що ми тут крахобори, їх обираємо. Люди ще досі не можуть зрозуміти, що ми їх дотуємо. А самі, як кажуть, нічого не маємо для подальшого розвитку підприємства. Якщо б не гуманітарка в цьому році, я б оцей сезон не знаю чим готував”.

Яку гуманітарну допомогу отримувало підприємство

“Велика допомога нам надана. Ми отримали хороший екскаватор. Це німці нам передали напряму підприємству. Ми отримали вишку, вона в стадії оформлення. Ми отримали труби металеві і металеві поліуретанові основи, сіль, частотний перетворювач. Загалом разом із міською радою, які генератори нам поставляли, і гуманітарка теж в вигляді генераторів, у нас сьогодні загальна цифра 17,5 мільйонів. Це дуже хороша нам допомога була в цьому році. І обласна адміністрація допомагала. І напряму наші працівники спрацювали з німецькими фондами. Зараз співпрацюють із чеськими”.

Автор: Глухів.City/Євгеній Клименченко

Автор: Глухів.City/Євгеній Клименченко

Чи вплинуло припинення допомоги від США

“На сьогоднішній день ми по їх лінії отримали два потужні генератори. Але вийшло так, що інші генератори нам прийшли з інших гуманітарних напрямків. Тому що ця гуманітарна місія американська, вона в основному працювала на поставки, наскільки я володію інформацією, котлового обладнання на альтернативних видах палива. Це дрова, брикет і пеллет і все інше. Була і нас одна така котельня для лікарні, але котел постояв, його забрали в Шостку А чому забрали? Бо залишається сучасна німецька котельня з високим коефіцієнтом корисної дії. Тому не резонно ставити ще дерев'яну”.

Про зарплати й чи мають тепловики бронь

“Середня по області – 19, у нас напевно 16. Зараз багато безробітних, дуже багато йдуть просяться на роботу. Але вільних місць немає. В основному цього року просяться ті, хто хоче бронь отримати. Але з бронню в нас теж проблеми. Нам дозволили забронювати тільки 50% від загальної кількості людей, які підлягають призову. Тобто, проблеми є”.

Які проблеми виникли у зв’язку з бойовими діями

“Психологічні проблеми в операторів. Ви ж розумієте, що на сьогоднішній день воєнний стан: коли буває, що прилітає, буває, що над головами літає, а в мене оператори, і жінки, і чоловіки. А об'єкти підвищеної небезпеки. Тому, не дай Бог, ви знаєте, про що я говорю. Але, працюємо”.

Слідкуйте за нами у соцмережах: Telegram, Facebook, Instagram, Viber, WhatsApp