23 лютого в іспанському місті Саламанка відбулася патріотична хода та мітинг, організовані Асоціацією українців. Люди вийшли на вулиці з портретами загиблих оборонців. Серед них були світлини захисників із Глухівської громади.

Хто повідомляє: Глухів.City з посиланням на іспанські ЗМІ та Асоціацію українців Саламанки

У чому суть

Біженці, яки нині вимушені шукати прихисток в Іспанії, пройшли центром міста, тримаючи в руках патріотичні плакати, прапори та портрети полеглих Героїв. До учасників акції долучилися небайдужі місцеві жителі та радниця з питань інституційних відносин Кармен Сегін.

Автор: David Domínguez

Автор: David Domínguez

На площі Пласа-де-Лос-Бандос учасники мітингу влаштували імпровізовану інсталяцію зі свілинами загиблих. На лаві в центрі поставили портрети українців, чиї життя відібрала росія. Серед них були фото Героїв із Глухівської громади, уродженців села Некрасове, Юрія Коваленка та Максима Приходька.

Автор: Наталія Поліщук

Автор: David Domínguez

Автор: David Domínguez

Автор: David Domínguez

Їхню пам'ять вшанували хвилиною мовчання. Дехто розповів історії своїх рідних, які віддали життя у війні проти окупанта.

«Ця війна ведеться не лише на полі бою, але й на політичній та дипломатичній арені. Саме тому ми сьогодні піднімаємо свій голос, щоби пам'ятати, що боротьба за Україну – це боротьба за демократію, за повагу до міжнародного права і за світовий порядок, заснований на справедливості, а не на грубій силі. Якщо агресора не зупинити, завтра війна може вийти на вулиці всієї Європи», — звернулася до присутніх Юлія Шемеляк, президентка Асоціації українців у Саламанці.

На завершення акції люди взялися за руки та утворили символічне «коло захисту».

Автор: David Domínguez

Автор: David Domínguez

Максим Приходько був молодшим із трьох синів у родині професійного військового, родом із села Некрасове. Він пройшов строкову службу в Кременчуці, а після переїхав у Суми. Працював на заводі й охоронцем у приватній компанії.

У 2014 році родина Приходьків переїхала в Некрасове й оселилася у власному будинку. На Батьківщині Максим продовжив служити в поліції. Коли на сході країни почалася антитерористична операція, то одним із перших поїхав на Донеччину.

У 2016 році він підписав контракт зі Збройними Силами України: звання старшого сержанта поліції поміняв на рядового у війську. 22 лютого Максим вирушив у Чернігівську область. Уранці 24-го до нього мав приєднатися брат Григорій – теж військовий 58-ї бригади.

9 березня 2022 року Максим Приходько прийняв свій останній бій. Його автівку розстріляли росіяни, коли він віз боєкомплекти побратимам. Максиму було 38 років. У нього залишились дружина, донька та мама.

Учений-дослідник Глухова, завідувач науково-дослідного відділу Національного заповідника «Глухів», пошуковець, волонтер місії «Чорний тюльпан», кандидат історичних наук – це не все, чим відомий Юрій Коваленко.

Понад 30 років він займався археологією. Разом зі своєю групою шукав та займався гідним похованням полеглих у Другій світовій війні. Згодом був учасником волонтерської групи «Чорний тюльпан» – знаходив та вивозив тіла загиблих воїнів АТО.

У грудні 2020 року він приєднався до Збройних сил України. Був штаб-сержантом у 16 омпб 58 окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського.

Був нагороджений відзнаками командувача об’єднаних сил «За звитягу та вірність», президента «За гуманітарну участь в АТО» та начальника Генштабу ЗСУ «За заслуги перед Збройними Силами». Мав медаль УПЦ «За жертовність і любов до України» і грамоту міністра оборони «За зміцнення співробітництва у військовій та соціальній сферах».

Захисник загинув 14 березня 2023 року неподалік населеного пункту Кузьмине, що на Луганщині.

Слідкуйте за нами у соцмережах: Telegram, Facebook, Instagram, Viber, WhatsApp