28 лютого 2025 року від тяжких ран, отриманих на полі бою під час виконання бойового завдання, серце Руслана назавжди зупинилося. Сьогодні з ним попрощалися в Глухові.
Хто повідомляє: кореспондентка Глухів.City з церемонії прощання.
У чому суть
Відспівали воїна в Трьох-Анастасіївському соборі. В останню дорогу Руслана Соколова провели рідні, друзі, представники місцевої влади та жителі громади.
«Мій тато ніколи нічого не боявся. Зі шкільних років його всі називали "сонечком". І навіть коли ми вийшли з церкви, трохи вийшло сонце, хоча небо до цього було темним. Я думаю, що це він каже усім дякую, що прийшли до нього на прощання. Мій тато був душею компанії, але іноді відчував себе самотнім, вважав, що його ніхто не розуміє. Але побачивши, скільки людей прийшло до нього на прощання, я думаю, він змінив би свою думку. Він відчуває цю підтримку, вашу любов. Його побратими проїхали багато кілометрів, щоби попрощатися. Дякую вам, що за життя він знайшов таких друзів. Спасибі від себе та мого брата Єгора за те, що в нас був такий класний тато, який дав нам найкраще. Ми будемо нести його світло, продовжувати його місію все життя, скільки матимемо часу», — сказала донька загиблого Вікторія.
«Він був гідний син, люблячий чоловік, чудовий батько. У великій скорботі схиляємо голови разом із рідними, близькими, знайомими. Нехай душа воїна Руслана знайде вічний спокій. Герої не вмирають, Герої назавжди залишаться в наших серцях», — сказав заступник міського голови Валерій Галустян.
Віддати шану Руслану приїхали його побратими.
«Я служив разом із Соколом в одній бригаді. Особисто я вдячний йому, адже я стою тут тільки тому, що він витягнув мене в Торецьку з палаючої багатоповерхівки, вивів мене. Він справжній Герой», — сказав побратим глухівчанина.
«Сокол був великою людиною. Він був мужнім, справжнім Героєм, завжди йшов попереду, казав, що все буде добре. У мене про нього залишилися лише гарні спогади. Ми згадуватимемо про нього вічно», — діляться спогадами про Руслана ті, з ким він пліч-о-пліч боронив нашу землю.
Про Руслана Соколова
Руслан Вячеславович Соколов народився 7 вересня 1980 року в місті Глухів — мальовничому куточку Сумщини, де пройшли його дитячі та юнацькі роки. З самого малку він був добрим, товариським хлопцем, який завжди приходив на допомогу.
Навчався в Глухівській ЗОШ №1, а згодом продовжив здобувати освіту в Глухівському професійному технічному училищі №31. Потім продовжив свою освіту в Глухівському агротехнічному фаховому коледжі СНАУ за спеціальністю електромонтера.
Руслан Вячеславович працював токарем, а потім охоронцем у Києві. Усі, хто знав його, говорять про нього як про людину з великим серцем — завжди готового підтримати, допомогти чи просто сказати добре слово. Його доброзичливість і щирість притягували людей.
Та найбільше місце в його серці займала сім'я. Руслан разом із дружиною виховував сина та доньку. Він був турботливим батьком, який мріяв про щасливе майбутнє для своїх дітей. У вільний час любив займався спортом, намагався вести активний спосіб життя.
10 травня 2024 року Руслан Вячеславович був мобілізований до лав Збройних Сил України. Він не шукав легких шляхів і з перших днів проявив себе як відданий захисник своєї землі.
Наш Герой вірив у перемогу, вірив, що правда на нашому боці, і до останнього подиху залишався вірним своєму обов'язку. Руслан був не просто воїном — він був Людиною з великої літери. Добрий, чесний, чуйний — таким він залишиться в пам'яті всіх, хто мав честь знати його.
Його останні слова, які він залишив своїм рідним, були: "Все буде добре, ми обов'язково переможемо!". Ці слова стали символом його віри, незламності та сили духу.
Руслан Соколов був удостоєний нагород: Почесного знака Головнокомандувача Збройних Сил України "Хрест хоробрих" та пам’ятного знака "Хрест доблесті". Ці відзнаки стали ще одним свідченням його відваги та самопожертви.
Кожна людина залишає слід у житті — в серцях рідних, друзів, побратимів. Але є слід, який залишається назавжди — слід Героя, який віддав своє життя за Батьківщину, за кожного з нас. Таким героєм став Соколов Руслан Вячеславович — мужній воїн, люблячий батько, вірний друг і патріот своєї країни.
Редакція висловлює щирі співчуття рідним Героя!
Слідкуйте за нами у соцмережах: Telegram, Facebook, Instagram, Viber, WhatsApp
