Два роки тому у випаленому війною Серебрянському лісництві на Луганщині загинув відомий археолог та пошуковець Юрій Коваленко. Історія Глухова багато в чому досліджена саме завдяки його знахідкам. Вшанувати пам’ять героїчного археолога в місті вирішили, пройшовши стежками його відкриттів.
Тут кожна вулиця пам’ятає Юрія Коваленка
Почали з експозиції у приміщенні Київської брами, що відображає унікальне бачення Юрія Олександровича саме як музейника.
“Візьмемо ті наші музеї, які були про Другу світову війну. Вони всі стандартні. На них іще стояв штамп радянського союзу, що приховувати. Ця експозиція вона новітня, вона кардинально відрізняється від усіх інших, і це його заслуга, не чиясь, а саме його”, – наголосила директорка національного заповідника “Глухів” Ірина Мошик.
Колеги згадують, до всіх своїх починань Юрій Коваленко ставився відповідально. Але, додають із усмішкою, мав цікаву особливість.
“Він був відповідальним, хай це було так десь скажімо в останній момент, любив він так потягнути, усі ми люди. Але все було зроблено і зроблено так, що дійсно заходиш і кажеш “вау”, – згадує пані Ірина.
“Уже сьогодні чи завтра відкриття, а тут ще не дофарбовано, не встановлено. І Юра з Василем залишаються тут на ніч. Юра дзвонить мені, а я питаю: “Ти коли додому прийдеш?”. А він відповідає: “Привезеш щось поїсти?” – згадує з усмішкою дружина Героя Оксана Коваленко та продовжує. – І я якісь бутерброди привожу сюди, вони тут у фарбі всі по лікті. Ну ось завтра-післязавтра відкриття”.
Експонати на виставці присвячені Другій світовій та сучасній війнам. Це роки праці Юрія Коваленка, його місій “Обеліск” та “Чорний тюльпан”. Серед знайденого в полях Глухова – зброя, снаряди, особисті речі. А також жетони-ідентифікатори солдатів минулого століття.
“Вдавалося іноді прочитати ті відомості, завдяки яким деяких солдатів було ідентифіковано, перепоховано в урочищі Борок. Про це дізнавалися їхні близькі через десятки років. Із останніх були останки віднайдені десь у 2017-2018 році. Коли вже йшли бої на Донбасі, наші пошуковці ще передавали на кордоні в Бачівську ось ці рештки тій стороні, яка не могла повірити, що ми цим займаємося, не їмо снігурів і маленьких дітей”, – розказує співробітниця національного заповідника “Глухів” Неля Пінчук.
Київська брама, де нині діє експозиція, раніше була частиною оборонної фортеці Глухова. Її дослідження – також справа Юрія Коваленка. Він встановив, що рів довкола міста починався від колишньої вулиці Червона Гірка, далі йшов за Водогінною вежою повз вулицю Героїв Небесної Сотні, повертав до церкви Трьох-Анастасій і тягнувся площею Рудченка вниз до самого стадіону. Ширина цього рову становила 15 метрів, а глибина – три. Він захищав Глухівське городище – сучасний центр.
“Саме тут, у цій історичній частині міста, Юрій Олександрович здійснював більшість своїх археологічних досліджень. Майже на всіх центральних вулицях Глухова, під час земляних, будівельних чи реставраційних робіт, реставрацій інженерних мереж, так як спеціальних експедицій не проводилось, він досліджував ями, траншеї. Шукав у них артефакти”, – ділиться співробітниця національного заповідника “Глухів” Людмила Артемова.
Юрій Коваленко відкрив, що в 12-13 столітті в Глухові діяла відома реміснича майстерня, де виготовляли господарське приладдя, замки, ключі, сокири. Її залишки він знайшов на вулиці Терещенків. А неподалік, біля міського Палацу культури, археолог виявив ювелірну майстерню. А в 2003 році він досліджував склеп Терещенків.
“Встановили мощення центральних вулиць, які були знайдені на глибині півтора метри. Знайдені дубові колоди, одна з яких зберігається в музеї. Ними була вимощена центральна вулиця. Дуже небагато міст були вимощені таким чином, казав Юрій Коваленко”, – пояснює Неля Пінчук.
Під час розкопок Юрій Коваленко знайшов залишки двійника Київської брами – Московські ворота. Вони теж були частиною оборонної фортеці міста й розміщувалися в кінці стометрівки на виході до площі Рудченка. А на самій стометрівці археолог відкопав старовинну давньоруську піч.
“Посередині знайшов на стометрівці. Це говорить про те, що там було поселення. Тоді дороги такої не було. Напевно, що дорога – це 16-18 століття. Звісно, можна ходити ще по провулку Поштовому, Пожежному, Ярмарковій площі, Червоній гірці. Тобто, куди не піди, Юрій скрізь мав знахідки, описував їх, популяризував”, – додає пані Неля.
Нині всі знахідки Юрія Коваленка зберігаються в Музеї археології Національного заповідника “Глухів”, роботі в якому науковець присвятив десятки років. На фасаді будівлі торік встановили меморіальну дошку. Щоби кожен пам’ятав, який внесок зробив Юрій Коваленко в історію України та її свободу.
Слідкуйте за нами у соцмережах: Telegram, Facebook, Instagram, Viber, WhatsApp
