Василь обрав військовий шлях ще в 2019 році. На питання ким би міг стати, якщо не воїном, не довго думаючи він завжди відповідав: «Ніким іншим себе не бачу, лише захисником України!».

Хто повідомляє: Глухів.City з посиланням на Тетяну Сачок та повітряне командування "Південь"

У чому суть

Василь Юрійович Неговоренко народився 14 січня 2000 року. Закінчив Баницький навчально-виховний комплекс. Після строкової служби вирішив пов'язати своє життя з військовою справою. У 2019 році підписав контракт.

Василь боронив Україну в складі одного з підрозділів Сухопутних військ, мав досвід виконання бойових завдань у 36-й бригаді морської піхоти. Його знали під позивним “Гром”.

У повітряному командуванні «Південь» пишуть, що війна для нашого земляка була не просто боєм із противником, а боротьбою за справедливість. Він почав свій шлях в окремому полку зв’язку та радіотехнічного забезпечення імені Івана Луценка.

«У 2023 році, як воїн полку, я викликався приєднатись до піхотинців на Херсонському напрямку», – розповідав Василь у лютому в інтерв’ю. – «Ми ретельно готувалися, тренувалися і були першою групою, яка форсувала Дніпро та зайшла в Кринки. Долали переправи між островами, де болотяна місцевість. Там не можеш копати вглиб, щоб зайняти позицію, тож просуватися було непростим завданням, однак ми впорались. А вже у самому селі росіяни ховалися по будинках, накриваючи нас вогнем з усього що мали під рукою. Це ворогу також не допомогло – ми вибили окупантів з позицій!».

У Кринках Василь отримав поранення, після чого повернувся до полку зв’язку та радіотехнічного забезпечення, деякий час проходив реабілітацію. Згодом працював у складі мобільної вогневої групи на Одещині – на зенітній установці ЗУ-23-2. Разом із побратимами збили кілька ворожих повітряних цілей, в тому числі ударні «шахеди».

Та щойно з’явилась можливість знову служити пліч-о-пліч з побратимами із Сухопутних військ – добровільно попросився про переведення. Він захищав країну на східному напрямку. Спершу знищував російських окупантів у боях під Роботино, а потім виконував завдання як оператор БпЛА. Керувати безпілотником Василя навчили у підрозділі, цієї справи він навчав також інших бійців.

Він розповідав, що любив ходити з побратимами у розвідку. Під час одного з зимових виходів до ворожих позицій, проглядали місцевість на предмет замінувань. В якусь мить над групою захисників «завис» ворожий FPV-дрон, але за кілька секунд його було збито – це зробив Василь.

На питання ким би міг стати, якщо не воїном, не довго думаючи захисник завжди відповідав: «Ніким іншим себе не бачу, лише захисником України!».

Василю навіки 25 років. Він нещодавно одружився. У воїна залишилися дружина, батьки, двоє молодших братів.

Просимо всіх, хто має можливість, підтримати родину – як морально, так і матеріально. Будь-яка допомога буде важливою в цей важкий час.

Номер карти рідних

5168 7456 1279 9780

Редакція висловлює щирі співчуття рідним Героя!

Слідкуйте за нами у соцмережах: Telegram, Facebook, Instagram, Viber, WhatsApp