Обвуглена Біблія на попелищі, де раніше був Дім молитви в селі Баничі. Орієнтовно об одинадцятій ночі 27 березня росіяни влучили двома “шахедами” по релігійній установі в Глухівській громаді.
Знищили місце, де займалися діти
Пастор Микола Могилевський каже, вони працювали в селі з 2005 року й до страшної ночі.
“Це було дуже гучно й чутно, коли були прильоти. Коли син мій молодший вийшов на трасу й каже: “Батько, це Дім молитви”. Коли ми прийшли сюди, все горіло, все палало, на жаль”.
Чоловік розказує, у молитовному домі проводили богослужіння, але головною діяльністю була робота з малечею. Тут працював денний дитячий центр. Щотижня заняття відвідували 60 дітей із села Баничі та сусідніх Вікторового й Перемоги.
“У нас були різні заходи, це не лише на духовне збагачення для дітей, але і соціальний напрямок, життєві навички. Ми навіть намагалися підтягувати академічну частину з дітьми, тому що ці втрати, починаючи від двох років ковіду, потім три роки війни, ми бачили що діти цього потребують”, – ділиться Микола Могилевський.
На питання, чому росіяни могли обрати саме цей об’єкт для атаки, пастор каже – відповіді немає.
“Не знаю що у них в голові, але цей об’єкт наш, Дім молитви, він завжди служив для людей, для дітей, ніяких військових не було, і поруч ніяких військових об'єктів не було. Не знаю, чому вони обрали нашу церкву”.
Матвій Могилевський – один із прихожан церкви, син пастора. Він разом із іншими на місці розбирає завали та пробує знайти вцілілі речі. Каже, на місце влучання прибіг майже одразу вночі.
“Я вийшов з дому, подивився що вогонь горить, ще друг сказав біля школи десь влупило, а потім зрозумів що по церкві. Відразу побіг, тут вже були люди. Це був денний центр. Грали тут із дітьми, уроки з англійської мови були, танці, пісні, розважальні, розвивальні ігри, конструктор для дітей був”.
Пошкоджено цивільну інфраструктуру
Внаслідок удару також пошкоджено багатоквартирні та приватні будинки поряд, адміністративне приміщення Баницького лісництва. Там вибиті вікна. Жителі кажуть, безпілотники влучили з різницею в орієнтовно чотири секунди.
“Пролунав один вибух, а потім другий і зарево від пожежі. Нам буквально через півгодини зателефонували та сказали, що в нашій квартирі вилетіли вікна. Вранці прийшли і почали прибирати скло та ремонтувати”, – ділиться Олександр Федосенко.
Жителька села Баничі Лариса Брижашова додає: “Все, за дві хвилини не стало нічого, ні Молитовного дому, ні вікон у людей. Всі повискакували, кричать, плачуть. У мене двоє батьків старших за 80 років, дитина у мене з аутизмом 32 роки. Дякую Богу що ми залишились живі, вікна поставим. А кацапам, які тут їздили, пили, їли, ми їх годували, дитинство разом пройшло, і оце таке – пробачення не буде. А якщо б у мене ще хтось воював та загинув, як у сусідів…Це я не знаю, це нелюди”.
Слідкуйте за нами у соцмережах: Telegram, Facebook, Instagram, Viber, WhatsApp
