Юрій Капорін пішов на фронт після того, як російська ДРГ обірвала життя його матері Інни поблизу села Стара Гута 5 жовтня 2023 року.
У чому суть
Як розказує батько Юрія Олександр, його син ріс доброзичливою дитиною, любив рослини, тварин, котів. Він закінчив глухівську ЗОШ №2, після вступив до Київського коледжу інфраструктури, де навчався на залізничника. Потім став студентом Сумського національного аграрного університету.
5 жовтня 2023 року поблизу села Стара Гута росіяни вбили його матір Інну. Вона була приймальницею молока. Саме виконувала свою роботу, коли ворожа ДРГ відкрила вогонь по молоковозу.
«Ми з мамою мали дуже гарні стосунки. Вона була для мене подругою. Пам'ятаю її доброю, впертою і відкритою. Завжди намагалася допомогти. І працювала попри небезпеку. Вільного часу у неї майже не було. Доводилося прокидатися о 3-4 годині на світанку, щоб їхати збирати молоко», – розповідав тоді Юрій про маму Меморіалу.
Після трагедії Юрій влітку 2024 року він підписав контракт. Став до лав третьої окремої штурмової бригади. Служив на посаді гранатометника.
Дев'ятого травня, ділиться пан Олександр, син надіслав йому повідомлення, що "йде на нуль". Він обіцяв вийти на зв'язок за кілька тижнів. Але 11-го травня батько отримав сповіщення, що Юрій вважається зниклим безвісти. Днями ж прийшло сповіщення про загибель Юрія. Життя воїна обірвалося в Ізюмському районі, біля населеного пункту Зелений гай.
Юрію було лише 22 роки. 20 червня йому мало виповнитися 23.
В Юрія залишилися бабуся, тато. Редакція висловлює щирі співчуття рідним Героя!
Підтримати родину можна за номером картки тата Юрія Олександра: 4149 4993 9769 3688
Текст написаний студенткою СумДУ Ліною Єфіменко, група ЖТ-11
Слідкуйте за нами у соцмережах: Telegram, Facebook, Instagram, Viber, WhatsApp
