Ворог не припиняє обстріли Шосткинського району різними видами озброєння. Часто мережі вибухать фото з місць ударів, які зроблені проти правил та рекомендацій правоохоронців. Вони нагадують, такі дії населення можуть нести негативні наслідки.
«Російські війська активно використовують відкриті джерела для коригування ударів. Навіть, якщо кадр не містить координати, ворог може визначити місце влучання і скоригувати повторні атаки. Дрони дійсно фіксують кадр влучання, але масштаби пошкодження будівель, вигорілі території, виведену з ладу інфраструктуру часто встановлюють саме через фото та відео, які опубліковані в інтернеті», – каже інспекторка з комунікації Шосткинського РУП Інна Роскошна.
На місці ворожих ударів працюють спецслужби, правоохоронці, ДСНС, медики, СБУ. Вони фіксують наслідки дій агресора. Водночас кадри, відзняті цивільним населенням, можуть становити найбільшу загрозу.
«Серед найбільш небезпечного контенту — фото з місцевості, фото з кратерами, зруйнованими об’єктами, стан об’єктів критичної інфраструктури, впізнавані обличчя та спецтехніка, згадування географічних назв у відео. Усі необхідні дані фіксують уповноважені служби: поліція, ДСНС, військові. Ці матеріали використовують для документування дій ворога та подальшого розслідування злочинів рф на міжнародному рівні».
Окрім спецслужб, зазвичай, на місці ворожих ударів працюють ЗМІ. Вони мають дозвіл від Збройних сил України на фіксацію та оприлюднення наслідків «прильотів» та працюють згідно рекомендацій.
«Згідно з позицією ЗСУ не раніше, ніж через три години після ударів, дозволено оприлюднювати наслідки влучань по цивільній інфраструктурі, а саме житловим будинкам, школам, магазинам. Щодо пошкоджень стратегічних об’єктів: логістики, транспорту, енергетики, рекомендують публікувати матеріали не раніше, ніж через 12 годин після «прильотів». Оптимально готувати матеріали до публікації лише після офіційного підтвердження або оприлюднення інформації з боку органів влади, військових адміністрацій, ДСНС чи поліції».
Правоохоронці застерігають, що фільмування, передавання та розповсюдження потенційно небезпечного контенту може нести як кримінальну, так і адміністративну відповідальність. Людині можуть призначити як штраф, так і позбавити волі на строк до восьми років. Це залежить від кваліфікації злочину. Тобто, що саме містить зафільмований матеріал і наскільки він становить загрозу для безпеки та обороноздатності держави загалом. Адже, у час війни кожна публікація має значення. Обачність в інформаційному просторі – питання національної безпеки, наголошує Інна Роскошна.
Слідкуйте за нами у соцмережах: Telegram, Facebook, Instagram, Viber, WhatsApp
