На вулиці в селі Перемога Глухівської громади ще видно сліди від пожежі, а уламки скла досі хрустять під ногами. Ввечері 8 вересня російський дрон влучив у припаркований біля осель мирних жителів лісовоз. Від потужного вибуху в будинках повилітали вікна, посікло стіни й огорожі. Що розказують люди про пережите, далі в репортажі.
«Це звичайна робоча машина»
Пошкоджені огорожі та вибиті вікна. Так сьогодні виглядають дві оселі на одній із вулиць у селі Перемога Глухівської громади. Напередодні ввечері росіяни вдарили по ній безпілотником. Влучили по припаркованому біля будинку лісовозу. В момент удару водій автівки Олександр разом із родиною перебував вдома, розказує його дружина Оксана Матвієць.
«Ми всі були вдома, дивилися телевізор. Десь о пів на десяту почули сильний вибух і одразу побачили, що горить машина — чоловікова робоча, лісовоз. Він вискочив надвір і почав гасити полум’я, потім позбігалися сусіди. У будинку вибило вісім вікон, пошкодило стіни й дах — усе поламане».
«Воно в кабіну лісовоза вдарило», – додає Ганна Дорохова – мати пані Оксани. Жінці – 84 роки. Згадує, сповіщень про небезпеку чи звуку наближення безпілотника вона не чула.
«Я не чула ні сповіщення про небезпеку, ні самого безпілотника. Я то коли дивлюсь телевізор, то слуховий апарат ставлю, а так без нього була. Сиділа біля вікна в кріслі, і раптом — бахнуло, дивлюся, а вже горить. Я навіть не встигла злякатися. Зять кинувся гасити пожежу. Донька кричить «мам не йди», а я як не йди? Він пішов. Думаю, хоч би з ним все добре було. Вискочила на двір, тоді й сусіди підбігли допомагати».
«Наша вулиця, можна сказати, відмерла»
У будинку навпроти, каже місцева мешканка Валентина Філоненко, живе родина з дітьми: «Одній дівчинці рік, а другій чотири».
Після атаки росіян рідні забрали їх у Глухів. Жінка додає, це вже другий удар по їхній вулиці. Перший прийшовся неподалік через кілька будинків у ніч на 13 серпня. Тоді одним “шахедом” ворог знищив дім, а другим поцілив у подвір’я родини Філоненко.
«Наша вулиця, можна сказати, відмерла. Один вибух знищив будинок — там більше ніхто не живе. Тепер тут лишилися тільки ми: Матвійці, я, моя сусідка Наталка… А далі — самі пенсіонери та вдови. Отака тепер наша вулиця», – констатує пані Валентина.
Слідкуйте за нами у соцмережах: Telegram, Facebook, Instagram, Viber, WhatsApp
