У Шосткинській районній державній адміністрації відбулася церемонія вручення державних нагород рідним воїнів Глухівської громади. Сімʼям передали посмертні відзнаки захисників.
Хто повідомляє: Глухівська міська рада
У чому суть
Посмертно орденами «За мужність» III ступеня нагороджені Юрій Мітін — старший солдат та Віталій Дрогальчук — солдат.
Про Юрія Мітіна
Юрію було 37 років. Він закінчив школу №6, місцеве училище, відслужив строкову службу. Заробив репутацію професійного і надійного майстра-будівельника, бо любив свою роботу і постійно розвивався. У Юрія Мітіна було багато друзів, товаришів, знайомих. Він обожнював двох синочків і дружину, поважав маму.
Саме заради них і мусив змінити своє життя: Юрій прийняв рішення піти до лав ЗСУ.
«А хто повинен моїх дітей захищати?» - у цих словах була сила і батька, і лють українського воїна.
Побратими старшого солдата Юрія Мітіна кажуть, що він був втіленням надійності, витривалості і доброти. Мав золоті руки і золоте серце, тому став для хлопців стрілецького батальйону 58 окремої мотопіхотної бригади плечем, на яке можна було покластися.
Юрій Мітін загинув у бою на Бахмутському напрямку.
Про Віталія Дрогальчука
До війська Віталій пішов на початку літа 2023 року, отримавши повістку. Добрий, працьовитий, безвідмовний – таким його знали односельці.
Він любив землю, постійно працював у себе на городі, у саду і теплиці, виконував усі сезонні роботи у селі. Віталій у селі Некрасове жив з родиною останні 17 років, а виріс він на Путивльщині, у селі Князівка. Разом з дружиною виховували двох доньок. Його старший син від першого шлюбу наразі служить у ЗСУ.
42-річний чоловік пішов захищати те, що любив: землю, дітей, батьківщину.
Його життєвий шлях закінчився біля села Новодонецьке на Донеччині. За літо на цьому напрямку Україна звільнила чимало своєї території, але рашисти зайняли оборонні позиції, прагнучи захиститися від наступальних операцій Збройних сил України.
Поховали Героя у Некрасовому.
Слідкуйте за нами у соцмережах: Telegram, Facebook, Instagram, Viber, WhatsApp
