Україна крок за кроком втілює реформу «Нова українська школа», одним із етапів якої є зміни у старшій школі. Вони передбачають створення академічних ліцеїв, де учні 10–12 класів зможуть обирати профіль навчання та готуватися до вступу у заклади вищої освіти. Для Глухівської громади ці зміни стануть визначальними вже найближчим часом. Як реформуються школи громади, які з них стануть ліцеями, а які гімназіями – читайте далі.
Що таке реформа старшої школи
Реформа старшої школи – це логічне продовження «Нової української школи», що стартувала в Україні ще у 2018 році. Тоді за оновленою програмою почали вчитися першокласники. У 2027 році «першопрохідці» реформи підуть у десяті класи. Разом із ними в Україні почнеться черговий етап НУШ, який нині пілотно впроваджують у деяких школах країни, розповідає начальниця відділу освіти Глухівської громади Оксана Юдіна.
“У 2017 році вийшов новий Закон України “Про освіту”, у якому вже було прописано, що створюватимуться ліцеї. У 2018 році, коли дітки пішли в перші класи НУШ, то вже всі розуміли, що вони вчитимуться 12 років”, – каже пані Оксана.
Учні не лише навчатимуться на клас більше, але й зміниться підхід до їхньої освіти – у старшій школі вона стане профільною.
“Діти в старшій школі можуть обрати профілі, за якими вони хочуть навчатися, враховуючи те, ким вони хочуть стати, яку професію обрати в майбутньому, які заклади вищої освіти вступати”, – додає Оксана Юдіна.
Що зміниться після 9 класу
З 2027 року випускники девʼятих класів зможуть обирати, де здобуватимуть освіту – в академічному ліцеї (і обирати профіль навчання) чи професійному або фаховому коледжі. Та якщо з коледжами ситуація зрозуміліша, то поняття “академічний ліцей” – новинка. Як пояснює Оксана Юдіна, академічний ліцей – це заклад освіти, де будуть навчатися старшокласники за обраними профілями: наприклад, математичному, філологічному чи природничому.
“В Україні освіта ділиться на три рівні: початкова, тобто з першого по четвертий клас, середня – з п’ятого по дев’ятий, та старша – із десятого по дванадцятий клас. З 2027 року учні середньої школи навчатимуться у гімназіях, а старшокласники – у ліцеях. Профільну освіту надаватимуть академічні ліцеї та професійні й фахові коледжі. У коледжах діти, крім вивчення загальних предметів, будуть ще здобувати професію”, – каже Оксана Юдіна.
Гімназії та ліцеї – апгрейд шкіл громади
Нині в Глухівській громаді працюють дев’ять шкіл, сім із яких навчають старшокласників. Відповідно до вимог реформи, вони мають долучитися до нової освітньої мережі – стати гімназіями або ліцеями. Як наголошує Оксана Юдіна, реформа не передбачає закриття шкіл громади.
“У перехідних положеннях Закону України “Про повну загальну середню освіту” було чітко визначено, що до 1 вересня 2025 року громади повинні затвердити план трансформації мережі закладів загальної середньої освіти. І у нас таке рішення було прийнято Глухівською міською радою 26 квітня 2024 року на засіданні сесіїʼ”, – уточнює пані Оксана.
Відповідно до плану, ліцеєм, де навчатимуться учні з 10 по 12 класи, стане одна школа громади – Глухівська ЗОШ №1. А всі інші заклади середньої освіти громади будуть гімназіями, де навчатимуться учні до дев’ятого класу. При гімназіях діятимуть структурні підрозділи початкової школи.
“Коли обирали, яка школа вчитиме старші класи, враховували її розміщення, матеріально-технічне забезпечення, педагогічний склад. На той момент у школі було облаштовано більше сучасних навчальних кабінетів, це також брали до уваги. Також враховували думку вчителів, спілкувалися з батьками”, – каже Оксана Юдіна.
Зараз у першій школі Глухова навчаються діти з першого по випускні класи. Як пояснює директорка закладу Алла Матосова, з 2027 року школа має повністю реформуватися, перевівши учнів початкової та середньої ланки в інші заклади, й натомість зустрівши старшокласників зі всієї громади. Пані Алла додає, процес міграції учнів почнуть поступово.
Як зазначає Оксана Юдіна, один із викликів у межах реформи – пояснити батькам і дітям, що зміни відбуваються на загальноукраїнському рівні. Уникнути їх неможливо.
“Складно пояснити, що це не перехід зі школи в школу. Адже будуть питання, наприклад, “чому я не можу закінчити десятий клас у шостій школі?”. Я хочу, щоби люди зрозуміли, що з 2027 року наші діти саме так будуть здобувати базову освіту – в одному закладі отримуватимуть її, а далі переходитимуть у старшу школу єдину для всіх. Наприклад, у більшості країн світу старша школа окрема. І там вже ні в кого не виникає питань. Мені здається, варто просто звикнути та зрозуміти переваги, котрі відкриваються для учнів”, – каже Оксана Юдіна.
Які переваги нової системи
На питання про переваги як пані Оксана, так і пані Алла відповідають, що їх для учнів відкривається чимало. Реформа, кажуть освітянки, спрямована на те, щоби зменшити навантаження дітей певними предметами, натомість зосередивши їх на вивченні тієї програми, котра дозволить їм краще підготуватися до вступу у виші.
Зараз десятикласники вивчають 13 базових предметів, випускники – 12. З 2027 року кількість обов’язкових предметів зменшиться.
Решта предметів буде вивчатися у межах профілю, обраного учнем. У МОН України пропонують три основні кластери, довкола яких заклади освіти будуть формувати профілі: мовно-літературний, соціально-гуманітарний чи STEM. Останній — це акронім англійською мовою, що означає Science (Природничі науки), Technology (Технології), Engineering (Інженерія) та Mathematics (Математика). Це популярний підхід в освіті, який інтегрує ці чотири дисципліни та сприяє розвитку в учнів практичних навичок, критичного мислення й креативності через проєктну діяльність і практичні дослідження.
“Наприклад, я відкриваю STEM-кластер із профілями з поглибленим вивченням біології, хімії, математики. Мовно-літературний кластер – це українська мова, наприклад, іноземна мова, мови та літератури корінного народу або національних меншин. А соціально-гуманітарний, наприклад, історія та громадянська освіта, географія та іноземна мова, мистецтво”, – перераховує Оксана Юдіна.
“Коли ми говоримо про профілі, то раніше було таке поняття, як класи з поглибленим вивченням предметів. Профільна освіта, вона, справді, буде відштовхуватися саме від поглибленого вивчення”, – додає Алла Матосова.
За логікою реформи, десятий клас для учнів буде адаптаційним: буде більше обовʼязкових предметів і менше вибіркових. Далі вони будуть рухатися за обраними профілями – тобто вивчатимуть їх більше годин. У 11 та 12 класах кількість годин на вивчення обов’язкових предметів зменшуватиметься, натомість більше уваги діти приділятимуть тим урокам, які будуть корисними їм для майбутньої професії.
Водночас впровадження профільного навчання не знизить рівень загальної обізнаності учнів. Тобто, діти, які обрали гуманітарний профіль, будуть вивчати і курс природничих наук. А ті, хто зосередився на STEM-профілях, вивчатимуть інтегрований мовно-літературний курс.
Обов’язкові предмети учні вчитимуть зі своїм класом, а вибіркові – з групою учнів, які їх обрали. Як додає Оксана Юдіна, це може позитивно вплинути й на соціалізацію дітей.
Сільські школи – що буде з ними
Як пояснює Оксана Юдіна, згідно з законодавством, якщо сільські школи матимуть відповідну кількість учнів, то держава продовжить їх фінансувати. Реформа старшої школи ніяк не вплине на цей процес. Однак, як й інші школи громади, вони стануть гімназіями.
Старшокласники з сіл громади будуть вчитися в ліцеях. Якщо оберуть академічний, каже Оксана Юдіна, то разом з іншими дітьми, сядуть за парти школи №1. Якщо безпекова ситуація дозволятиме змішане чи офлайн навчання, учнів підвозитимуть на уроки шкільними автобусами. Їх, запевняє начальниця відділу освіти, в громаді достатньо.
Виклики реформи – підвищена відповідальність вчителів
Як і з міграцією учнів між школами громади, реформа може вплинути й на роботу вчителів. Ліцеї потребуватимуть вмотивованих педагогів, які ефективно комунікують зі старшокласниками. Фактично, каже Оксана Юдіна, педагоги в ліцеях відповідатимуть за підготовку дітей до обрання майбутньої професії, вступу до бажаних закладів вищої освіти.
“Тому що відповідати за початкову ланку чи за базову – це одне, а підготувати дітей до вступу у виші – інше. Знаючи вчителів нашої громади, я думаю, ми однозначно з цією відповідальністю впораємося”, – запевняє пані Оксана.
“Можливий конкурс для вчителів, які хочуть працювати в ліцеї. На сьогодні саме це виклик в Україні – незабезпеченість вчителями. Ми в Глухові поки цього не відчуваємо. Можливо, тому, що нас вищий заклад освіти знаходиться поряд. Може бути таке, що певні предмети чи курси в межах профілю учням навіть викладатимуть педагоги з університетів”, – каже Алла Матосова.
Першопрохідці нової реформи
До повного впровадження реформи старшої школи – ще два навчальні роки. Як каже Оксана Юдіна, під час кожної наради з освітянами у них виникають нові запитання.
“Міністерство освіти і науки проводить вебінари, наради, ми долучаємося до них. Я, як начальниця відділу освіти, також керівник майбутнього ліцею академічного, ми всі ці наради слухаємо, ставимо питання. Є питання, які лишаються відкритими. Тобто, процес триває”, – каже Оксана Юдіна.
Цього року стартувало передпілотування реформи по всій Україні – перші 30 ліцеїв-амбасадорів у різних областях впроваджують її різні елементи. На їхньому досвіді реформу будуть вдосконалювати, а педагоги цих ліцеїв стануть менторами для інших закладів освіти.
Цей матеріал створено у межах проєкту «Abo Edu: Upgrade School», що втілюється Агенцією медійного росту АБО у партнерстві з Швейцарсько-українським проєктом DECIDE — «Децентралізація для розвитку демократичної освіти», що впроваджується в Україні консорціумом у складі ГО DOCCU та PHZH за підтримки Швейцарії. Погляди, висловлені у матеріалі, не можуть вважатись офіційною позицією партнерів.
Слідкуйте за нами у соцмережах: Telegram, Facebook, Instagram, Viber, WhatsApp
