Лілія Мамай – операційна медична сестра Глухівської лікарні. Родом вона з Кролевця, але все доросле життя провела в Глухові. У медицині пані Лілія вже 30 років, і двадцять із них вона поряд із хірургами допомагає рятувати пацієнтів.
«Від звичайної медичної сестри наша робота відрізняється тим, що пацієнти нас не впізнають, бо майже не бачать. Ми завжди в масках, і в них надаємо медичну допомогу. Допомагаємо хірургам як під час складних операцій, так і під час простіших», – із посмішкою розповідає Лілія Мамай.
Робота в операційній – відповідальна. Вона стала ще складнішою після початку повномасштабної війни. У перший день нападу росіян, попри невизначеність, колектив лікарні зміг організуватися й допомагати пораненим.
«Поранення були важкі, все в крові, але ми справлялися. Організували виїзну команду, усіх нас привезли в лікарню. А хто сам приходив пішки, молодший медичний персонал. Не думали тоді, як ми будемо, брали себе в руки та допомагали людям. Хірурги наші тут були, травматологи, вся лікарня згуртувалася».
Одним із найстрашніших днів для колективу став 27 липня 2024 року, коли росіяни обстріляли центр Глухова з РСЗВ. Тоді загинули мирні жителі: 14-річний Єгор Антіпов та 58-річний Олег Милюта. Десятки поранених приймали в лікарні.
«Ми працювали конвеєром. У нашому відділенні три операційні розгорнули, у пологовому працювала операційна. Людей було багато і всім потрібна була допомога», – каже Лілія.
Колектив адаптувався до викликів війни: коли вибуховою хвилею вибило скло на поверсі лікарні, усі разом прибирали його, щоб швидше почати планові операції: «Страх був, але ми мусили володіти собою. Це воєнний час – якщо будемо боятися, то навіщо ми тут є?».
Разом із Лілією у відділенні працюють сім медичних сестер. Операції проводять щодня – як планові, так і екстрені. Команда готова до всіх випадків.
«Ми готуємо інструменти, стерилізуємо набори, надаємо першу допомогу. Коли привозять пораненого, його одразу оглядають, шукають рани, бо вони часто в землі всі, промивають рани, визначають їхню локалізацію, включають рентген і починають надавати допомогу», – пояснює Лілія.
За її словами, хороший результат можливий лише тоді, коли команда працює як єдиний, злагоджений організм. Це – незмінна практика операційного відділення як у мирний час, так і під час війни.
Слідкуйте за нами у соцмережах: Telegram, Facebook, Instagram, Viber, WhatsApp
