Звук безпілотників над містом і люди, які поспіхом спускаються в укриття – так для жителів одного з районів Глухова розпочався ранок 18 грудня. Російські дрони вдруге вдарили по житловому кварталу в центрі. Про вибиті вікна, БПЛА, що кружляли над будинками та перші хвилини після атаки розповідають очевидці в репортажі.
«Ми ще годину не виходили — “шахеди” кружляли над містом»
Близько 10:30 російські війська атакували Глухів двома безпілотниками. Вибухова хвиля пошкодила кілька багатоповерхових і приватних будинків.
Пошкоджений паркан у приватному секторі
Після ударів люди ще близько години залишалися в укриттях – над містом на низькій висоті продовжували літати дрони.
Глухівчанка Надія Кузьменко в момент атаки була вдома, на кухні. Каже, спершу почула характерний звук, а за мить – вибух.
«Почула такий звук, що по відчуттях – ніби в дім летить. Я встигла забігти у ванну, і як шарахнуло – скло посипалося. Потім був другий вибух. Я сиділа у ванні, роздягнена, а потім вискочила на майданчик, постукала до сусідів. Не знала, що робити: чи ховатися, чи до сусідів бігти», – розповідає про перші хвилини пенсіонерка.
Разом із мешканцями будинку в підвалі ховався і безпритульний собака – тварина не відходила від людей.
Повторний обстріл через рік
Цей п’ятиповерховий будинок уже був пошкоджений 27 липня 2024 року. Тоді росіяни вдарили по Глухову з реактивних систем залпового вогню. Вдруге обстріл у своїй квартирі пережила 89-річна Ніна Лагетко. Вікна її оселі ще після першої атаки залишалися забитими ДСП.
«Чую специфічний звук, потім грохіт. Бачу вогонь у дворі й чую, як десь у квартирі скло дзвенить. Вікна вже міняли після першого обстрілу. І дивно: із того боку все ціле, а це вікно посипалося», – каже жінка та показує забите вікно.
На другому поверсі пошкодженого будинку мешкає 73-річний Іван Олексенко. На балконі його квартири вилетіло скло у кількох вікнах. Після вибухів чоловік одразу спустився в укриття й залишався там, поки не минула загроза повторного удару.
«Безпілотники літали тут іще довго. П’ять чи шість штук після удару пролетіли», – ділиться чоловік.
Пошкоджень зазнав і гуртожиток поряд, у якому розташоване комунальне підприємство “Глухівське бюро технічної інвентаризації”.
«Пролунав перший вибух, за кілька секунд почула свист і зрозуміла, що буде другий. Я закрила ноутбук, схопила телефон, усі побігли в коридор, і стався повторний удар. Ми ще довго не могли повернутися до роботи, бо дрони літали один за одним», – розповідає головна бухгалтерка підприємства Юлія Ляпіса.
Вона додає, що архів не постраждав, але вилетіло скло з дерев’яних вікон. Біля ганку працівники знайшли осколок від безпілотника.
Пошкодження в гуртожитку
Мешканка гуртожитку Наталія Покотило 1 листопада повернулася з дітьми в Глухів після понад року перебування в Польщі. Родина евакуювалася туди після загострення безпекової ситуації в місті у серпні-вересні 2024 року. Каже, жити в інші країні було важко, тож вирішили їхати додому. Під час атаки 18 грудня разом із дітьми та сусідами жінка спустилася в укриття.
«Ми вийшли з підвалу, а тут наслідки руйнувань. Потім побачили з вулиці: у під’їзді з четвертого по перший поверх немає вікон. Було дуже страшно. За себе і за дітей. Вони дуже злякалися», – каже глухівчанка.
Коли лунали вибухи, глухівчанин Володимир Лавренюк ішов у гараж разом із дружиною. Після повернення додому побачив наслідки атаки у власній оселі: «Тут трохи вибито, там одне… Головне, що живі», – зазначає чоловік.
Цей матеріал став можливим завдяки проєкту «Голоси України», який є частиною програми SAFE, що реалізується Європейським центром свободи преси та медіа (ECPMF) у партнерстві з ЛЖСІ в рамках Ініціативи Ганни Арендт та за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини. Партнери програми не впливають на зміст публікацій редакції та не несуть за нього відповідальності.
Слідкуйте за нами у соцмережах: Telegram, Facebook, Instagram, Viber, WhatsApp
