Інтенсивні обстріли, посилення евакуації із прикордоння, дроновий терор та сафарі на цивільних. Опустілі села, зруйновані будинки, пошкоджені підприємства, обірвані снарядами життя людей – це все було в 2025-му році на Глухівщині. Яким був рік та що довелося пережити мешканцям прикордоння, згадуємо сьогодні.

Друга половина лютого запам’яталася серією ударів по Глухову. 23 та 26 числа росіяни атакували керованими авіабомбами цивільну інфраструктуру міста. Одна з бомб розірвалася поблизу автозаправної станції. Ще чотири — зруйнували підприємства на північно-східній околиці Глухова.

27 березня вночі від звуків вибухів прокинулося село Баничі – росіяни вдарили “шахедами” по Дому молитви та дитячому центру. Там, де кілька днів напередодні лунав дитячий сміх, утворилося попелище.

Під постійними ударами ворога перебували й прикордонні населені пункти.

Росіяни палили будинки, знищували цілі вулиці. Справжній жах розпочався у квітні, коли Шалигинська громада фактично перетворилася на поле бойових дій. Атаки диверсійно-розвідувальних груп, масовані удари дронами, руйнування інфраструктури змусили людей масово виїжджати з охоплених вогнем осель Шалигиного, Соснівки та Сваркового.

Не минув без жертв і травень. Росіяни скинули керовані авіабомби по селищу Есмань. У власному будинку загинула 74-річна жінка.

Літо для Глухівщини запам’яталося періодичними дроновими атаками та відлунням вибухів із прикордоння. А в ніч на 13 серпня росіяни шахедами вдарили по будинках людей у селі Перемога.

Менш ніж за місяць жах у Перемозі повторився. 8 вересня серед ночі неподалік місця першого удару атакували безпілотником. Влучили по припаркованому біля будинку лісовозу.

Неспокійно було й у Глухові. По місту били ФПВ-дронами та безпілотниками типу «Молнія». Основні удари припадали на автозаправні станції та об’єкти енергетики. Та нерідко дрони влучали й у житлові будинки.

Якщо ситуація в Глухові була ще більш-менш контрольованою, то прикордонні села росіяни фактично випалювали дронами. Білокопитове, Будівельне – від раніше повнолюдних сіл лишилася лише тінь. 20 жовтня опустів Студенок Есманьської громади – з нього виїхали останні жителі.

Неспокійно було на Глухівщині й у грудні. 18-го числа росіяни від ранку тероризували місто безпілотниками, пролунало два удари в центрі.

Попри все, цей рік був наповнений і хорошими митями. Їх створювали самі жителі прикордоння, які напротивагу ворогу щодня виконували свою роботу. Які вирощували квіти під звуки вибухів, залишалися вірними улюбленому хобі, які знаходили в собі сили почати власний бізнес після втрати всього. Люди, які у вирі війни відроджували традиції наших предків, створювали прекрасне довкола та вірили у краще.

У 2025-році в межах проєкту "Медіатори громад" ми багато розповідали про підприємців, які продовжують працювати на прикордонні й цим давати йому жити і розвиватися. Окремою важливою частиною нашої роботи була тема вшанування пам’яті загиблих військових та встановлення хвилини мовчання в Глухові. Це те, що ми хочемо забрати з собою у 2026 рік, щоби голоси рідних Героїв та слова людей, які тримають прикордоння, звучали ще сильніше.

Наша команда дякує вам за те, що весь цей час ви залишалися разом із нами. До зустрічі у новому, 2026 році.

Публікація стала можливою за підтримки уряду Великої Британії в межах проєкту “Посилення інформаційної екосистеми в малих громадах України шляхом підтримки незалежних локальних медіа”, що впроваджується ГО “Агенція розвитку локальних медіа АБО”. Погляди, висловлені в цій публікації, є позицією автора(-ів) і можуть не збігатися з офіційною позицією уряду Великої Британії.

Слідкуйте за нами у соцмережах: Telegram, Facebook, Instagram, Viber, WhatsApp