Глухівська громада попрощалася з Олексієм Радинським. Воїн загинув 5 січня 2026 року в районі Старої Гути Шосткинського району.

Хто повідомляє: кореспонденти Глухів.City з церемонії прощання.

У чому суть

Церемонія прощання відбулася біля Трьох-Анастасіївської церкви. Віддати шану Герою прийшли рідні, побратими, мешканці та керівництво громади.

Автор: Глухів.City/Анастасія Лутченко

Автор: Глухів.City/Анастасія Лутченко

«Дякую матері Тамарі Петрівні за такого сина, захисника нашої держави. Хочу подякувати всім присутнім за те, що знайшли можливість та час віддати шану полеглому воїну, який загинув у протистоянні з підлим та підступним ворогом. Це велика втрата для нас», — сказав хресний батько Олексія.

хресний батько Олексія Радинськогохресний батько Олексія РадинськогоАвтор: Глухів.City/Анастасія Лутченко

Автор: Глухів.City/Анастасія Лутченко

Автор: Глухів.City/Анастасія Лутченко

Автор: Глухів.City/Анастасія Лутченко

Автор: Глухів.City/Анастасія Лутченко

Автор: Глухів.City/Анастасія Лутченко

Автор: Глухів.City/Анастасія Лутченко

Автор: Глухів.City/Анастасія Лутченко

Автор: Глухів.City/Анастасія Лутченко

Автор: Глухів.City/Анастасія Лутченко

Про Олексія Радинського

Олексій народився 6 листопада 1990 року у Глухові. Навчався у ЗОШ №6, після чого продовжив освіту у Професійно-педагогічному фаховому коледжі та Глухівському національному педагогічному університеті імені Олександра Довженка за спеціальністю майстра виробничого навчання. Працював на різних підприємствах у Глухові та Києві.

У 2018 році Олексій підписав контракт з Державною прикордонною службою України. Служив у Чернігівській області та неодноразово ніс службу в районі Старої Гути, де й обірвалося його життя.

На сторінці міськради пишуть, що Олексій був життєрадісним, веселим, наполегливим, спокійним відповідальним, мужнім і відданим військовій справі. За роки служби отримав численні подяки та грамоти, нагороджений медаллю учасника бойових дій. У вільний час любив рибалити, знаходячи в цьому спокій і рівновагу.

«Збирався у відпустку в лютому місяці, мріяв повернути родину до рідного Глухова, щоб маленький Іван ходив у дитячий садочок. Хотів зробити ремонт у домі, будував плани на майбутнє, яке, на жаль, забрала війна», — йдеться в повідомленні.

Остання розмова з дружиною відбулася 5 січня, у день загибелі: «Я на новій позиції, не можемо поки вийти з неї, бо літають дрони».

Як додають у міськраді, для рідних він був надійною опорою. Щодня телефонував дружині, дуже любив свого маленького сина Івана, якому лише три роки.

У Героя залишилися син, дружина, мати та старша сестра.

Слідкуйте за нами у соцмережах: Telegram, Facebook, Instagram, Viber, WhatsApp