Фейкові повідомлення про смерть, хвиля абсурдних дзвінків і погрози в соцмережах — викладачка з Глухова за лічені дні перетворилася на мішень для анонімного інтернет-булінгу. Хто може стояти за цією атакою, що відбувається зараз та чим усе може завершитися — у нашому матеріалі.
«По всіх глухівських сайтах мене хоронили»: що сталося з викладачкою педуніверситету
5 січня 2026 року для завідувачки кафедри дошкільної педагогіки і психології Глухівського педагогічного університету Людмили Загородньої почався з дивних телефонних дзвінків від незнайомців. Першою подзвонила жінка, яка була переконана, що розмовляє із завідувачкою глухівської поліклініки — принаймні так їй повідомили.
«Я пояснила, що це помилка і що мене взагалі немає в Глухові», — розповідає пані Людмила.
Втім, після цього дзвінки лише почастішали. Людей цікавило найрізноманітніше: чи здає вона квартиру подобово, чи продає свиней або яйця, чи ремонтує ноутбуки й планшети.
У певний момент викликів стало так багато, що жінка увімкнула режим «не турбувати». Проте повідомлення про пропущені дзвінки не припинялися.
Ситуація набула нового, значно тривожнішого масштабу 10 січня. У соцмережах почали з’являтися публікації з фотографією Людмили Загородньої та ритуальною стрічкою. Зображення, згенероване за допомогою штучного інтелекту, анонімний автор супроводив словами співчуття.
«По всіх глухівських сайтах і спільнотах поширювалася неправдива інформація — мене буквально “хоронили”», — каже викладачка.
Два тижні інтернет-булінгу: пік абсурду
За словами Людмили Загородньої, перші фейкові дописи з’явилися в місцевих фейсбук-спільнотах. Анонім публікував різні варіанти зображень і текстів, але з однаковим сенсом — повідомлення про її «смерть».
Урешті Глухівський педагогічний університет, де працює пані Людмила, був змушений офіційно спростовувати цю інформацію.
Однак навіть після цього атаки в соцмережах не припинилися.
«В одному з місцевих чатів написали, що мій номер нібито залишила “баба-знахарка”. Потім мене звинуватили в крадіжці сумки, у тому, що я не заплатила за проїзд у маршрутці», — розповідає жінка.
Спочатку вона намагалася реагувати на фейкові дописи, але це не дало результату. Анонімний автор на прямий контакт так і не вийшов.
Погрози та приниження: помста за оцінку?
Одним з останніх епізодів онлайн-терору став допис із відвертими погрозами.
«Мені надіслали новий “буклет” з іншої місцевої групи. Там було написано: “Залізу в ліжко до вашого чоловіка”, і знову — мій номер телефону», — каже пані Людмила.
Після цього вона звернулася до поліції, а також планує подати звернення до кіберполіції. Жінка наголошує, що не має наміру замовчувати ситуацію та не боїться анонімних погроз.
«Це справжній булінг. Адміністратори сайтів і спільнот часто не реагують на анонімні дописи, які нищать репутацію людини та завдають шкоди її психічному здоров’ю», — говорить викладачка.
На її думку, за серією анонімних публікацій може стояти колишній студент.
«Зважаючи на стиль повідомлень і характер “атак”, я припускаю, що це мій колишній студент, який був незадоволений оцінкою. Інших підстав підозрювати когось у мене просто немає», — зазначає вона.
Уже не жарти – до справи підключалися поліція
Інспекторка з комунікації поліції Шосткинського району Інна Роскошна підтвердила, що до правоохоронців надійшла заява від Людмили Загородньої щодо протиправних дій у мережі.
«Повідомлення зареєстровано в установленому порядку. Наразі поліцейські проводять перевірку, збирають необхідні матеріали та встановлюють особу зловмисника. Після завершення перевірки діям причетних осіб буде надано правову оцінку та вжито заходів відповідно до чинного законодавства», — повідомили в поліції.
У поліції наголошують: систематичне переслідування людини в соціальних мережах — поширення її фотографій без згоди, публікація номера телефону, нав’язливі дзвінки, образи та інші дії, спрямовані на приниження честі й гідності — можуть мати ознаки правопорушення.
Що робити у разі інтернет-переслідування
Правоохоронці радять постраждалим насамперед зафіксувати всі факти переслідування: зберегти скріншоти дописів і повідомлень, історію дзвінків, посилання на сторінки або спільноти, де оприлюднено персональні дані, а також будь-які інші докази.
Після цього необхідно звернутися із заявою до поліції. За кожним таким зверненням проводиться перевірка: встановлюється особа зловмисника, аналізується характер дій та їхня системність, після чого їм надається правова оцінка.
Залежно від обставин справи, такі дії можуть кваліфікуватися як:
- дрібне хуліганство (стаття 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення),
- порушення недоторканності приватного життя (стаття 182 Кримінального кодексу України),
- хуліганство (стаття 296 Кримінального кодексу України),
- або ж психологічне домашнє насильство (стаття 173-2 КУпАП) — у випадках, якщо переслідування здійснюють близькі особи чи члени сім’ї.
Санкції можуть передбачати штрафи, громадські роботи, обмеження або позбавлення волі — залежно від тяжкості дій та їхніх наслідків.
У поліції закликають громадян не замовчувати факти онлайн-переслідування та своєчасно звертатися по захист своїх прав.
Слідкуйте за нами у соцмережах: Telegram, Facebook, Instagram, Viber, WhatsApp
