Сергій загинув 18 січня в селищі Шевченко Покровського району Донецької області. Сьогодні, 26 січня, його провели в останню путь.

У чому суть

Відспівали Сергія в церкві села Шевченкове. Прощання з Героєм відбулося біля рідного дому в селі Землянка Березівської громади. Присутні схилили голови у спільній молитві за душу Сергія.

Автор: Фото надані Тамарою Воробей

Автор: Фото надані Тамарою Воробей

Автор: Фото надані Тамарою Воробей

Автор: Фото надані Тамарою Воробей

Автор: Фото надані Тамарою Воробей

Про Сергія Болбота

Сергій народився 25 листопада 1995 року в селі Землянка Березівської громади. Навчався у місцевій школі, потім перейшов до Глухівської школи-інтернату. Після вступив до професійно-педагогічного коледжу імені Довженка. У 2016 був призваний на військову службу до армії. А 18 червня 2025 року долучився до лав ЗСУ. Служив механіком екіпажу взводу безпілотних авіаційних комплексів 3-го десантно-штурмового батальйону.

Вірш, присвячений загиблому Герою, написала Валентина Гах — місцева поетеса, бабуся Сергія, для свого онука.

«Віднині янголом
Ти в небі поселився.
Чому ж тебе Господь не уберіг?
В наших серцях
Навічно залишився —
Не повернувся із страшних доріг.
Любий онучку, брате, рідний сину,
За тебе ми і день, і ніч молились.
Пішов ти захищати Україну,
І ми назавжди
Без тебе лишились.
Забрав у тебе життя Господь навіки,
Тож хай тебе там береже й леліє.
І біль в серцях не залікують ліки,
І вже зустрітись у нас нема надії.
До твоїх ніг сьогодні впадуть квіти,
Рідненький наш онучку, синку, брате.
Тобі ще треба б жити, довго жити,
Тобі ще зовсім рано помирати.
Напевно, це було так, Богу треба —
Тебе довічно будем виглядати.
Живи тепер, Серьоженько, на небі,
Ми ж завжди
Тебе будем пам’ятати…»

У Сергія залишилися батьки, брат, сестра та велика родина. Його пам'ятають добрим, щирим, чуйним, працьовитим.

Слідкуйте за нами у соцмережах: Telegram, Facebook, Instagram, Viber, WhatsApp