Село Янівка Березівської громади оповите легендами та таємницями. Відоме з 17-го століття, воно обросло історями. Тут побутують розповіді про пагорб, що виник після давнього бою, та сльози старої циганки.

Легенда про Лису гору

Як розповідає вчителька історії з Янівки Наталія Мешкова у збірнику «Берегиня народних традицій. Легенди Сіверщини», за селом Янівка є невеликий пагорб, який місцеві називають Лисою горою. За переказами, під час війни з монголо-татарами у 18-му столітті тут відбувся бій, у якому загинуло чимало людей.

«Поховали загиблих в одну могилу біля лісу. То з тіл і землі утворилася невелика гора», — написано у збірнику.

Навесні пагорб залишався чорним, не заростав травою, і тому люди прозвали його Лисою горою. Місцеві пригадують: «Моторошно біля цієї місцини, негативом віє. Не росте там нічого з дерев і кущів. Колгоспники — трактористи, шофери для виконання польових робіт неохоче їхали туди, бо траплялися неприємності: то заглохне машина, то поламається запчастина».

Зараз це вже невеликий пагорб, порослий травою. Та назва закріпилась — Лиса гора.

Лиса гора. Фото 2003 рік
Лиса гора. Фото 2003 рік Автор: Скріншот Глухів.City/збірник «Берегиня народних традицій. Легенди Сіверщини»

Каміння, що ростуть із землі

Інша легенда пов’язана з камінням, що наче «виростає» з землі. Як оповідає пані Наталія, у 19-му столітті за Янівкою на кордоні з селом Масензівка біля берегу річки на широкому лузі отаборилися цигани. Річка була повноводна, а в одному місці утворилася прірва. Тому місцеві селяни побоювалися там купатися.

Циганські діти любили гуляти на березі річки біля прірви. Тоді маленький хлопчик впав у воду і відразу цього ніхто не помітив. А коли діти підняли галас було вже надто пізно — хлопчисько потонув, і ніхто не зміг дістати його.

Як розповідали місцеві, стара циганка кинула у воду велику чавунну сковороду і промовила: «Ти забрала в нас дитину — пропадай вже й сама…». Наступного дня табір циган залишив місцевість. Жителі Янівки розповідають, що на полі біля Лисої гори з’явилося каміння, яке «знов і знов виростало з землі». Кажуть, це сльози старої циганки перетворилися на каміння.

Як пише Наталія Мешкова, у Янівці збереглися легенди та історії про ріки, ліси, гори, долини та важливі події минулого. Вони передають історію місцевості та народних вірувань, допомагають уявити, як місцеві люди бачили світ і пояснювали явища природи, походження окремих місцин та історичні події, передаючи ці знання наступним поколінням.

Каміння, що ростуть із земліКаміння, що ростуть із земліАвтор: Скріншот Глухів.City/збірник «Берегиня народних традицій. Легенди Сіверщини»

Слідкуйте за нами у соцмережах: Telegram, Facebook, Instagram, Viber, WhatsApp